Презентизм історичних подій у сучасному суспільстві

Abstract

Переосмислення драматичних подій недавнього минулого та залучення істориків як експертів та свідків звинувачення ставило перед ними найскладнішу не лише наукову – дати об'єктивну картину історичного контексту, а й моральну проблему – від інтерпретації контексту залежали вироки. Відмова істориків виступати в ролі суддів багато в чому ініціювала європейських політиків удосконалити антифашистське законодавство через ухвалення меморіальних законів. Вже ці приклади наголошують на проблемі істини в історії: що вважати історичним фактом, що таке історична подія і як ми повинні до неї ставитися? Власне, під подіями зазвичай розуміють зміни, що спостерігаються, які мають сенс для спостерігача. Подія – це таке явище, що виділяється з пасивної монотонності буття (не є елементом повтору), не може бути непоміченим і називається власним ім'ям. Міркувати про минуле, наділяючи подію реальністю, ми починаємо, коли «те, що трапилося», може бути представлене, пережите, наділене дистанцією. Тому неминуче історична істина скасовується під впливом додаткових, уявних логік факту. Звідси історична реальність – не те, що «насправді» сталося, а те, що сприймається як те, що сталося. Образ історичної дійсності дробиться, розпадається на дрібні компоненти. Нові засоби пропаганди – фотографія, кіно та телебачення – змінили наше роз.уміння історії. Це нові засоби уявлення, постановки та пред'явлення образу історичної реальності.