Російсько-українська війна: попередні уроки для ЄС та сценарії майбутнього

Abstract

Kyiv called on its Western partners to introduce sanctions, believing that they would deter Russian aggression. Ukraine’s request for sanctions was not supported by the allies at that time. The imposition of sanctions required unanimity which was lacking in two critical areas: the disconnection of Russia from SWIFT and sanctions in the energy sector. On February 24, 2022, Russia launched a large-scale military invasion of Ukraine. Western politicians discussed at the moment what the West could do for Ukraine without worsening its relations with the Russian Federation. This leads to the conclusion that there are still many supporters of compromise and concessions to Moscow in the EU and the world as a whole. The government and people of Ukraine appealed to the world community with two requests: to “close the sky” to protect the civilian population from bombings, and to influence Russia by applying tougher sanctions than before. The first request was rejected as threatening World War III; and sanctions were quickly extended. But today, only some European countries (Poland, the Baltic states) have already announced a complete or partial rejection of the continuation of the suicidal energy policy that was characteristic of the EU before. The question arises, what should be done today to avoid negative scenarios in the near future. First, the EU and NATO should explore the possibility of a package of security guarantees for Ukraine. Secondly, the European Parliament adopted a resolution calling on the EU institutions to work on granting Ukraine the status of a candidate for accession, and in the meantime to continue working on integration into EU’s single market. Therefore, even in wartime, Ukraine’s priority remains European integration. Київ закликав західних партнерів запровадити санкції, вважаючи, що вони стримають російську агресію. Однак у підсумку прохання України про санкції на той момент не було підтримано союзниками. Для введення санкцій потрібна була одностайність, якої не було у двох критичних сферах: відключення Росії від інформаційної системи міжнародних фінансових операцій (SWIFT) і санкції в енергетичному секторі. 24 лютого 2022 р. Росія почала широкомасштабне військове вторгнення в Україну. Західні політики обговорювали в цей момент, що Захід міг би зробити для України, не погіршуючи свої стосунки з РФ. Це призводить до висновку, що в ЄС та світі загалом ще чимало прихильників компромісу та поступок Москві. Уряд і народ України звернулися до світової спільноти з двома проханнями: «закрити небо», щоб захистити мирне населення від бомбардувань, і вплинути на Росію шляхом застосування більш жорстких санкцій, аніж це було раніше. Перший запит було відхилено як такий, що загрожує Третьою світовою війною; санкції ж швидко продовжили. Але на сьогодні тільки окремі європейські країни (Польща, країни Балтії) вже оголосили повну чи часткову відмову від продовження самовбивчої енергетичної політики, яка була притаманна ЄС раніше. Виникає питання, що сьогодні треба робити, аби уникнути негативних сценаріїв найближчого майбутнього. По-перше, ЄС і НАТО мають вивчити можливість пакета безпекових гарантій для України. По-друге, Європарламент прийняв резолюцію, яка закликала інституції ЄС працювати над наданням Україні статусу кандидата на вступ, а тим часом продовжувати працювати над інтеграцією до єдиного ринку ЄС. Отже, і в умовах війни пріоритетом України залишається європейська інтеграція.