Dynamics of indicators of adaptation to life in the Antarctica among polar explorers of different age groups

Abstract

The scientific developments of domestic and foreign researchers dealing with the problem of adaptation to life in extreme conditions are analysed. The relevance of the article stems from the fact that Ukraine is one of the 29 countries in the world that has a permanent scientific station in Antarctica. Since 1995, Ukraine has had the opportunity to conduct longitudinal research under the State Targeted Scientific and Technical Research Program in Antarctica. The main issue of the direction of medical and physiological research, within which our scientific work takes place, is the psychological training of Ukrainian winterers who stay for a long time (12–13 months) at the Antarctic station. The concept of psychological adaptation to life in extreme conditions is specified; the types of accentuations of Ukrainian winterers are determined; methodological tools of psychological research are presented. The main accentuations that are characteristic of winterers of different age groups are highlighted, and the peculiarities of personality behaviour with different types of accentuations are outlined. The analysis of the research on the role of winterers’ accentuation in the process of adaptation to extreme living conditions being conducted during 10 years has showed that the main types of accentuation in the winterers are as follows: hyperthymic, emotional, stuck and demonstrative. These accentuations of character mainly contribute to the successful psychological adaptation of winterers to life in Antarctica. The types of accentuations (conformity, dysthymia, anxiety, instability, schizoid orientation), which may interfere with psychological adaptation, has a small percentage of representation in the winterers, or are not represented at all. The results of the study have proved that the psychological adaptation of Ukrainian winterers to extreme conditions has a complex hierarchical structure and is formed on the basis of individual qualities and the influence of appropriate natural, interpersonal and professional conditions. Such results enable defining new criteria for psychophysiological and psychological monitoring and forecasting concerning personality adaptation to extreme living conditions. У роботі проаналізовано наукові розробки вітчизняних і зарубіжних дослідників, які займаються проблемою адаптації до життя в екстремальних умовах. Актуальність статті зумовлена тим, що Україна є однією з 29 країн світу, яка має постійну наукову станцію в Антарктиді. З 1995 р. Україна має можливість проводити довготривалі дослідження за Державною цільовою програмою науково-технічних досліджень в Антарктиці. Основним питанням напряму медико-фізіологічних досліджень, у межах якого здійснюється наша наукова робота, є психологічна підготовка українських зимівників, які тривалий час (12–13 місяців) перебувають на антарктичній станції. У статті уточнено поняття психологічної адаптації до життя в екстремальних умовах, визначено типи акцентуацій українських зимівників, представлено методологічний інструментарій психологічного дослідження. Виділено основні акцентуації, характерні для зимівників різних вікових груп, окреслено особливості поведінки особистості з різними типами акцентуацій. Аналіз досліджень ролі акцентуації зимівників у процесі адаптації до екстремальних умов життя, які проводилися протягом 10 років, показав, що основними видами акцентуації зимівників є гіпертимна, емоційна, застрягла та демонстративна. Ці акцентуації характеру здебільшого сприяють успішній психологічній адаптації зимівників до життя в Антарктиді. Типи акцентуацій, які можуть заважати психологічній адаптації (конформність, дистимія, тривожність, нестійкість, шизоїдна спрямованість), у зимівників представлені невеликим відсотком або не представлені зовсім. Результати дослідження довели, що психологічна адаптація українських зимівників до екстремальних умов має складну ієрархічну структуру та формується на основі індивідуальних якостей і впливу відповідних природних, міжособистісних та професійних умов. Такі результати дають можливість визначити нові критерії психофізіологічного та психологічного моніторингу і прогнозування адаптації особистості до екстремальних умов життя.