Імплементація протоколів поственції суїцидів у закладі освіти: запити освітян

Abstract

Актуальність проблеми, якій присвячено статтю, пов’язана з тим, що самогубство є третьою за частотою причиною смерті у віці 15-19 років, а у зв’язку з розвитком медіатехнологій суїцидальні ризики загострюються також для дітей молодшого віку. Під час війни кількість самогубств зменшується, проте у поствоєнний період високою є вірогідність зростання числа суїцидів серед усіх вікових, гендерних, соціальних груп населення. Створення дієвих механізмів профілактики суїцидів у системі загальної середньої освіти є нагальним завданням поствоєнного відновлення України. Метою статті є аналіз актуальних запитів представників освітньої сфери щодо імплементації протоколів третинної профілактики (поственції) суїцидів або їхніх спроб у закладі освіти. Представлено результати проведеного в березні 2021 р. анонімного опитування працівників психологічної служби системи освіти України (n=132), у тому числі 130 жінок і 2 чоловіків віком від 22 до 65 років. Виявлено два типи гіпотез щодо впливу повідомлень про дитячий суїцид на інших дітей. Респонденти, що поділяють «попереджувальну» гіпотезу, мають більш проактивні настановлення щодо власних дій у випадку суїциду або його спроби в закладі освіти, готові задіяти ширший інституційний контекст заходів та залучити на допомогу фахівців різних служб та інституцій. «Індуктивній» гіпотезі відповідає більш вузьке бачення поственційних заходів (допомогу слід запитувати лише у колег-психологів) або навіть заперечення можливості отримати або надавати будь-яку дієву допомогу. Обґрунтовано необхідність алгоритмізації протоколів третинної профілактики (поственції) суїцидів в закладі та психологічного забезпечення кризової взаємодії усіх залучених фахівців між собою, з представниками постраждалого колективу та із зовнішніми контрагентами впливу (громадою, медіа, органами управління освітою тощо). Suicide is the third leading cause of death among 15-19-year-olds, and due to the development of media technologies, suicidal risks are also increasing for younger children. The number of suicides decreased during wartime, but in the post-war period, there was a high probability of an increase in suicides among all ages, gender, and social groups of the population. Currently, there is convincing empirical evidence that suicide (as well as its attempt or articulated suicidal intentions) of one person is associated with a subsequent increase in the risk of suicidality in his immediate environment. Creating effective suicide prevention mechanisms in the general secondary education system is an urgent task for Ukraine's post-war recovery. The purpose of the article is to analyze current requests from representatives of the educational sphere regarding the implementation of protocols for tertiary prevention (postvention) of suicides or their attempts in an educational institution. The results of an anonymous survey of employees of the psychological service of the education system of Ukraine conducted in March 2021 (n=132), including 130 women and two men aged 22 to 65, are presented. We have identified two types of hypotheses regarding the impact of reports of child suicide on other children. Respondents who share the "preventive" hypothesis have more proactive instructions regarding their actions in the event of suicide or suicide attempts in an educational institution, are ready to use a broader institutional context of measures and involve specialists from various services and institutions for help. The "inductive" hypothesis corresponds to a narrower vision of postevent measures (help should be sought only from fellow psychologists) or even a denial of the possibility of receiving or providing any practical help. The necessity of algorithmizing protocols of tertiary prevention (postvention) of suicides in the institution and psychological support of crisis interaction of all involved specialists among themselves, with representatives of the affected team, and with external counterparties of influence (community, media, education management bodies) is substantiated.