Концепти розуму та серця у збірці Григорія Сковороди «Байки харківські»

Abstract

Дослідивши творчість Григорія Сковороди, можна зробити висновок, що його філософські ідеї певною мірою реалізуються у поетичних творах. Вірші та байки поета стали основою для розкриття актуальних філософських тем. Григорій Сковорода жив за тими ж моральними принципами, які втілював у збірках. Він високо підносив людину, її життєві цінності, став новатором в ідейно-тематичних жанрах байки. Концепти «розум» та «серце» втілюються в усіх творах філософа. Особливо вони домінують у збірці «Байки Харківські». Проаналізувавши ці аспекти, можна дійти висновків, що в байках переважає концепт «серце». Люди ще з давніх часів дослухалися до поклику свого серця, звертали увагу на внутрішній багатий світ, а не лише на дешеву гарну оболонку. Митець також не відкидає концепт розуму. На думку філософа, розум займає важливе місце у житті людини, а поєднання аналізованих концептів приводить до гармонійного розвитку людства. Професія, обрана за покликом серця, усіляко сприяє цьому. Тому дуже важливо, щоб професія забезпечувала не тільки матеріальний, а й духовний здобуток. Обрання професії за покликанням приносить користь та моральне задоволення не тільки конкретній особистості, а й оточуючим її людям, тобто суспільству.