Катеринославська духовна семінарія на тлі історичних реалій початку ХХ ст.

Abstract

Мета поданої роботи полягає у висвітленні деяких аспектів розвитку Катеринославської духовної семінарії в контексті її досягнень та проблем на початку ХХ ст. Методи дослідження: дескриптивний та ретроспективний. Їх застосування дало можливість відтворити переважну більшість історичних сюжетів, пов’язаних із діяльністю Катеринославської духовної семінарії в зазначений період. Основні результати. Проаналізовано історичні умови та особливості діяльності Катеринославської семінарії на початку ХХ ст. Досліджено роль єпархіальних архієреїв та ректорів у процесі розвитку навчального закладу. Зазначено, що значних здобутків семінарія досягла завдяки зусиллям першого в ХХ ст. ректора, в подальшому Катеринославського архієпископа Агапіта (Вишневського). Використаний у роботі комплекс документів дає можливість реконструювати становище семінарії упродовж 1906-1914 рр., за часів ректорства протоієрея Андрія (Одинцова). Вказано, що навчально-виховний процес у духовній семінарії в цей час перебував під контролем Катеринославського єпископа Сімеона (Покровського). Проаналізовано основні досягнення та проблеми, які виникли в даний період. Керівництво семінарії не змогло захистити заклад від проникнення революційних настроїв, які з’явились у суспільстві. Підкреслено формування вільнодумства серед учнів, що привело до порушення ними дисципліни та статуту семінарії. У 1910 р. була розкрита діяльність таємного гуртка із 16-ти семінаристів, мета якого полягала у створенні загально-семінарського союзу та розповсюдженні національно-революційних ідей. Покарання порушників дисципліни та боротьба з проявами вільнодумства не врятували навчальний заклад від подальших історичних реалій. З’ясовано, що за часів ректорства Йосипа Кречетовича (1915-1918 рр.) семінарія мала усі можливості для свого подальшого розвитку. Підтвердженням є зростання чисельності учнів на 1917 р. і високий рівень її фінансового забезпечення. Таким чином, Катеринославська духовна семінарія за 18 років своєї діяльності в ХХ ст. пройшла активну фазу від піднесення свого розвитку до закриття навчального закладу. Активна позиція Катеринославських ієрархів, ректорів і викладачів сприяли науково-освітньому розвитку семінарії, яка по праву посідала вагоме місце серед інших духовних навчальних закладів на території України. Проте історичні події, які припали на цей період часу, не могли не позначитись на життєдіяльності викладацького колективу та семінаристів. Закриття семінарії стало наслідком революційних перетворень в країні. Практичне значення: основні положення публікації можуть стати основою для подальших наукових розробок. Вони рекомендуються для використання дослідникам зазначеної проблематики. Оригінальність: зумовлена незаангажованим підходом при розгляді використаних наукових праць дослідників та архівних джерел. Наукова новизна: вперше запропоновано комплексне дослідження особливостей розвитку Катеринославської духовної семінарії через призму діяльності її ректорів у контексті історичних подій початку ХХ ст. Тип статті – теоретична, дослідницька. The purpose of this work is to highlight some aspects of the development of the Katerinoslav Theological Seminary in the context of its achievements and problems in the early twentieth century. The purpose of this work is to some aspects of the development of Ekaterinoslav Theological Seminary Application of scientific methods of the analysis and synthesis made reproduce the vast majority of historical plots related to the activities of the Katerinoslav Theological Seminary in the specified period. Main results The historical conditions and features of the activity of the Katerinoslav Seminary during 18 years of the 20th century are analyzed. The role of diocesan bishops and rectors in the development of an educational institution has been investigated. It is noted that the seminary achieved significant achievements thanks to the efforts of the first in the XX century rector, later Yekaterinoslav Archbishop Agapit (Vishnevsky). The set of documents used in the work makes it possible to reconstruct the position of the seminary during 1906-1914, during the rectorship of Archpriest Andrei (Odintsov). It is indicated that the educational process in the theological seminary at that time was under the control of the Yekaterinoslav Bishop Simeon (Pokrovsky). The main achievements and problems that arose during this period are analyzed. The leadership of the seminary could not protect the institution from the penetration of revolutionary sentiments that arose in society. Emphasized by the formation of free-thinking among students which led to their violation of discipline and the charter of the seminary. In 1910, the activity of a secret circle of 16 seminarians was revealed, the purpose of which was to create a general seminar union and disseminate national revolutionary ideas. Punishments for violators of discipline and the fight against manifestations of free-thinking did not save the educational institution from further historical realities. It has been established that during the rectorship of Joseph Krechetovich (1915-1918) the Seminary had all the opportunities for its further development. Confirmation is the growth in the number of students by 1917 and the high level of its financial support. Thus, the Yekaterinoslav Theological Seminary for 18 years of its activity in the twentieth century passed an active phase from the rise of its development to the closure of the educational institution. The active position of the Yekaterinoslav hierarchs, rectors and teachers contributed to the scientific and educational development of the seminary, which rightfully occupied an important place among other theological educational institutions in Ukraine. However, the historical events that fell on this period of time could not but affect the life of the teaching staff and seminarians. The closure of the seminary was the result of revolutionary transformations in the country. Practically significant: the main provisions of the publication can become the basis for the existing scientific stores. The stench is recommended for victorious persons to the presenters of the aforementioned problems. Originality: is due to an unbiased approach when considering the used scientific works of researchers and archival sources. Scientific novelty for the first time, a comprehensive study of the peculiarities of the development of the Yekaterinoslav Theological Seminary through the prism of the activities of its rectors in the context of historical events of the early 20th century was proposed. Type of article: theoretical, research.