Давні літописи як джерело вивчення історії редукованих голосних у праці П. Лавровського «Про мову північних руських літописів»

Abstract

In the 50’s of the XIX century Peter Lavrovskyi (1827–1886), a prominent Slavic philologist and educator, published a number of works on the ancient Russian (Proto-East Slavic) language and its dialects. Among these studies, which have retained their scientific significance to our time, the book «On the language of northern Russian chronicles» (1852) should be mentioned, in which P. Lavrovskyi, basing on ancient East Slavic manuscripts, studied in detail the nature, origin and history of reduced vowels [ъ], [ь] on the East Slavic territory. Ancient manuscripts were a priority source for the study of the reduced for P. Lavrovskyi: chronicles, deeds, treaties, acts. At the same time, the scientist used the material of his contemporary Slavic languages, primarily East Slavic, as an auxiliary source. As well as A. Vostokov and І. Sreznevskyi, P. Lavrovskyi regarded [ъ], [ь] as Common Slavonic heritage in the Old Russian language. P. Lavrovskyi thought that А. Vostokov used improper term «semivowels». He found it necesary to call [ъ], [ь] vowel sounds. P. Lavrovskyi proved that G. Pavskyi speaking about «breathed sounds» in fact defend the consonant nature of [ъ] and [ь]. However, the discrepancy of G. Рavskyi’s treatment of [ъ], [ь] doesn’t end with it. G. Pavskyi further writes that, [ъ] and [ь] in the most ancient Cyrillic texts were used for defining hardness and softness of the consonant sounds as well as for substitution of vowels that fall together. P. Lavrovskyi stressed that here the insensibility of meanings of the letters ъ, ь in the Old Russian and the Modern Russian languages can be traced. P. Lavrovskyi paid a great attention to the origin of the sounds [ъ], [ь]. P. Lavrovskyi stated that Common Slavonic [ъ], originated from Proto-Indo-European short [u], and Common Slavonic [ь] — from Proto-IndoEuropean short [i]. So P. Lavrovskyi gave the most overall for its time record of Old Russian [ъ], [ь] from the point of their nature and origin. P. Lavrovsky’s contribution to the study of the East Slavic process of the decline of the reduced, which consisted in the transition [ъ], [ь] to [o], [e] in the strong position and the disappearance of [ъ], [ь] in the weak position, is significant. У 50-ті рр. ХІХ ст. видатний філолог-славіст і діяч просвіти Петро Лавровський (1827–1886) опублікував низку праць, присвячених давньоруській (прасхіднослов’янській) мові та її діалектам. Серед цих студій, що зберегли своє наукове значення до нашого часу, слід назвати книгу «Про мову північних руських літописів» (1852), у якій П. Лавровський, спираючись на матеріал давніх східнослов’янських рукописів, докладно дослідив природу, походження й історію редукованих голосних [ъ], [ь] на східнослов’янському терені. Пріоритетним джерелом вивчення редукованих для П. Лавровського були давні рукописи: літописи, грамоти, договори, акти. Водночас учений використовував як допоміжне джерело матеріал сучасних йому слов’янських мов, передусім східнослов’янських. Слідом за О. Востоковим та І. Срезневським П. Лавровський розглядав [ъ], [ь] як праслов’янську спадщину в давньоруській мові. На думку П. Лавровського, термін О. Востокова «напівголосні» є не зовсім вдалим; щодо [ъ], [ь] треба говорити про голосні звуки. П. Лавровський довів, що Г. Павський, говорячи про «придихи», фактично відстоює консонантну природу [ъ] і [ь]. Однак на цьому суперечливість трактування Г. Павським [ъ], [ь] не закінчується. Далі Г. Павський пише про те, що ъ і ь у найдавніших кириличних текстах використовувалися для позначення твердості та м’якості приголосних, а також для заміни «збіглих» голосних. П. Лавровський підкреслив, що тут спостерігається нерозмежування значень літер ъ, ь у давньоруській мові й у сучасній російській. Певну увагу П. Лавровський приділив походженню звуків [ъ], [ь]: праслов’янський [ъ] походить від праіндоєвропейського [u] короткого, а праслов’янський [ъ] — від [i] короткого. Отже, П. Лавровський подав найбільш повну для свого часу характеристику давньоруських [ъ], [ь] з погляду їх природи й походження. Значним є внесок П. Лавровського в дослідження східнослов’янського процесу занепаду редукованих, що полягав у переході [ъ], [ь] в [о], [е] в сильній позиції та в зникненні [ъ], [ь] у слабкій позиції.