Організаційно-змістові умови боротьби з домашнім насильством над жінками

Abstract

Diagnostic analysis of domestic violence against women showed that this problem should be considered as a scientific concept. The attitude of society representatives to the manifestations of domestic violence against women was revealed. Their awareness of the essential characteristics of the studied phenomenon is described; availability of motivation to struggle against domestic violence; the real state of formation of professional knowledge and skills, ways to prevent domestic violence against women. The purpose of the article is to substantiate the organizational and substantive conditions for the prevention of domestic violence against women (informational and explanatory social and psychological work with perpetrators; interdepartmental interaction in socio-psychological work with victims of domestic violence; actualization of legal competence of victims of domestic violence through non-formal education). The structure of socio-pedagogical prevention of domestic violence against women is determined, which consists of components such as: organizational, procedural, rehabilitation; criteria (managerial, activity, preventive) and indicators (organizational component: detection of an act of violence, notification to law enforcement agencies, notification to the Department of Labor and Social Protection, decision-making on further work; procedural component: first aid, referral of victims to qualification services, work with offenders, rehabilitation component: the formation of legal competence, the formation of reflection, work with a psychologist / a social worker) socio-pedagogical prevention of domestic violence against women. The methodological basis of the study are methods that have been selected to know a woman's own self; which allowed women to find out the level of their motivation, awareness, literacy in order to form in them the goal of eliminating domestic violence against women. It should be noted that the questionnaire guaranteed complete confidentiality to the respondents, which allowed women to have less pain and to answer the proposed questions honestly. It was concluded that interdepartmental cooperation of all institutions is necessary for the systematic prevention of domestic violence against women. Effective interdepartmental interaction aims to solve the problem of violence against women more effectively; it is one of the main functions of this mechanism. All institutions of interdepartmental interaction (i.e. local communities at all levels) must maintain effective coordination with each other. It is the coordination of actions that becomes the basis for reflecting more effective interdepartmental interaction. The use of public institutions of general information will help to create clear and effective criteria for monitoring and assessing the state of work of public institutions in the fight against domestic violence against women. Діагностичний аналіз стану домашнього насилля над жінкам показав, що означену проблему слід розглядати як наукове поняття. Репрезентовано суспільну думку стосовно актів сімейного насилля над жінками. Описано усвідомленість членів суспільства стосовно характерних особливостей досліджуваного феномена. Розкрито значимість мотивації у боротьбі з сімейним насильством. Констатовано реальний стан сформованості фахових знань і умінь для профілактики домашнього насильства над жінками. Метою статті - теоретично обґрунтувати організаційно-змістові умови профілактики домашнього насильства над жінками (інформаційно-роз’яснювальна соціально-психологічна робота з кривдниками; міжвідомча взаємодія у соціально-психологічній роботі з жертвами домашнього насильства; актуалізація правової компетентності у жертв домашнього насильства через неформальну освіту). Визначено структуру соціально-педагогічної профілактики домашнього насильства над жінками, яка складається з компонентів, таких як: організаційний, процесуальний, реабілітаційний; критерії (управлінський, діяльнісний, профілактичний) і показники (організаційний компонент: виявлення акту насильства, повідомлення до правоохоронних органів, повідомлення до Управління праці і соціального захисту населення, прийняття рішень про подальшу роботу; процесуальний компонент: своєчасне надання допомоги, перенаправлення жертв у інші відділи для отримання кваліфікаційних послуг, різноманітні види роботи з агресорами; реабілітаційний компонент: формування правової компетентності, формування рефлексії, робота з психологом, робота з соціальним працівником) соціально-педагогічної профілактики сімейного насилля над жінками. Методологічною основою дослідження складають методики, які були підібрані для пізнання жінки її власним я; які дозволили жінкам дізнатися рівень їхньої мотивації, обізнаності, грамотності задля формування у них цілі загальносуспільного ліквідування сімейного насилля. Наголошено, що при проведені анкетування гарантувалася повна конфіденційність жінкам-респондентам, що дало змогу отримати об’єктивні результати. Зроблено висновок про те, що для забезпечення діючої профілактики сімейного насилля над жінками необхідна співпраця всіх інституцій, тобто є необхідною міжвідомча взаємодія. Якісна міжвідомча взаємодія у боротьбі з сімейним насиллям, має на меті укорінення проблеми сімейного насильства над жінками. Всі інституції міжвідомчої співпраці (тобто місцеві співтовариства на всіх рівнях), мають підтримувати ефективне професійне спілкування між собою. Саме професійне спілкування працівників державних інституцій є показником міжвідомчої взаємодії. Використання державними інституціями спільної інформації допоможе створити чіткі і ефективні критерії для моніторингу та оцінки стану роботи суспільних установ у боротьбі з домашнім насиллям над жінками.