Дослідження взаємозв’язку особливостей психоемоційного здоров’я з даними життєдіяльності у молоді

Abstract

У статті аналізується проблема своєрідності психоемоційного здоров’я особистості у період зрілого юнацького віку. Окреслюються провідні складники цього феномену. Обґрунтовується доцільність розглядати конструкт «психоемоційне здоров’я» в якості самостійного предмета дослідження. Психоемоційне здоровʼя розуміється нами як інтегративна властивість особистості має пожиттєву (непересічну) цінність через детермінованість пошуку сенсу життя. Воно характеризує особистість цілісно, її психологічну ресурсність, визначаючи здатність розвивати власну субʼєктність у сучасному змінному світі. В різні вікові періоди воно має різні темпи становлення, шкали якості, зумовлені здатністю особистості до саморозвитку. Це особливо рельєфно простежується у зрілому юнацькому віці, коли вважається, що всі науково встановлені виміри емоційної сфери психіки людини набувають чіткого вияву (самотворення емоцій; знак, модальність, інтенсивність емоційних переживань; наявний вектор вияву емоційної особистісної готовності; вимір емоційного самопізнання; здатність до духовних переживань). Психологічними механізмам позитивної динаміки психоемоційного здоровʼя особистості є ідентифікація, емоційна саморегуляція, рефлексія, емпатія, наслідування, психологічне зараження. Висвітлюються результати аналітичної роботи, спрямованої на уточнення компонентного складу (аксіологічний, когнітивно-афективний, конантивно-інструментальний, соціально-визначальний) та шкали рівнів психоемоційного здоров’я особистості у період зрілого юнацького віку (субʼєктний – прогнозувально-креативний; особистісний – адаптивно-програмувальний; соціальний – уподібнювально-пристосувальний; індивідний – психоемоційне нездоровʼя). Висвітлюється своєрідність авторського опитувальника та деяких паралельних методик, спрямованих на встановлення зв'язків психоемоційного здоров’я студентів із життєстійкістю, показниками стресостійкості, депресії, субʼєктивного відчуття самотності. Виокремлено результати факторного аналізу, які детермінують динаміку процесів самопізнання, самозбереження, самовідновлення та зміцнення психоемоційного здоров’я здобувачів освіти, зокрема, в умовах вищої школи. The article analyzes the problem of the uniqueness of psycho-emotional health of the individual during adolescence. The leading components of this phenomenon are outlined. The expediency of considering the construct "psyemotional health" as an independent subject of research is substantiated. Psycho-emotional health is understood by us as an integrative property of the individual that has lifelong (unparalleled) value due to the determinism of the search for meaning of life. It characterizes the personality as a whole, its psychological resourcefulness, determining the ability to develop own subjectivity in today's changing world. It has different rates of formation, quality scales, due to the individual's ability to self-development at different ages. This is especially evident in adolescence, when it is believed that all scientifically established dimensions of the emotional sphere of the human psyche become clear (self-creation of emotions; sign, modality, intensity of emotional experiences; available vector of emotional personal readiness; dimension of emotional self-knowledge; ability to spiritual experiences). Construction of the construct "psycho-emotional health" creates an opportunity to fully comprehend it as a psychological phenomenon and personal property, which integrates all the established components of the emotional sphere - value-motivational, informative-reflexive. In addition, we are talking about psycho-emotional health as a complex and, at the same time, holistic personal education that accumulates regulatory-adaptive and active potential. Psychological mechanisms of positive dynamics of psychoemotional health of an individual are identification, emotional self-regulation, reflection, empathy, imitation, mental infection. The results of analytical work aimed at clarifying the component composition (axiological, cognitive-affective, conative-instrumental, social-determinative) and scales of levels of psycho-emotional health of the individual in adulthood (subjective - predictive-creative; personal - adaptive-program; social - similar-adaptive; individual – psycho-emotional ill health). The originality of the author's questionnaire and some parallel methods aimed at establishing links between students' psycho-emotional health and vitality, indicators of stress resistance, depression, and subjective feelings of loneliness are highlighted. The results of factor analysis, which determine the dynamics of the processes of self-knowledge, self-preservation, self-recovery and strengthening the psycho-emotional health of students, in particular, in higher education are identified.