Методологічний потенціал лінгвосинергетики в репрезентації постмодерністських трансформацій української мови

Abstract

The article is about an expanding ideas about synergetic as the linguistic methodology, that can bring up the study about Ukrainian system of terminology in time period of the social and cultural realities of the Postmodern era onto a new stage - the stage of a seeing language innovations as a way for the national identification of ukrainian and formation of its mentality as a European nation. Linguistics methodology problems are considered in thru the view of both a scientific level of researches and the protection of the linguistic- and national identification. Positive and negative aspects of the methodological paradigm of rationalism of the era of Modern and the methodological paradigm of anthropocentrism of the Postmodern period were outlined. As part of the consideration of ways to put the ideas of postmodernism into practice, an attempt was made to explain why the implementation of the philosophy of postmodernism in linguistics provokes a lot of fierce criticism in Ukraine, but remains popular among the majority of European countries. It is argued that the synergetic is the linguistics methodology itself that most fully corresponds to the era of Postmodern. The application of synergetic methodology in the context of postmodern deconstruction strategy is analyzed. The necessity of changing the priorities of linguistic methodology in the research of the modern Ukrainian language is substantiated. It is believed that the application effectiveness of the synergetic principles in the study of Ukrainian terminology system is achieved by the philosophical maturity of a scientist and a deep understanding of the semantics of synergetic terminology. The necessity of combining the possibilities of general philosophical and interdisciplinary synergetic methodology in research, explanation and forecasting of linguistic processes in Ukraine is proved. From the standpoint of synergetic understanding of the Ukrainian language as an open system, the legitimacy of foreign language borrowings, femininitives and their subsequent normalization is substantiated. In general, modern language transformations are seen as a consequence of democratic social transformations and the approach of Ukrainians to Europeanness on a mental level. Also, this methodological analysis is able to initiate a broad discussion about the role and place of synergetic linguistic methodology in the study of modern Ukrainian language. Стаття присвячена розширенню уявлень про синергетику як лінгвометодологію, здатну вивести дослідження української терміносистеми за соціальних та культурних реалій доби Постмодерну на новий рівень – на рівень бачення мовних інновацій як засобу національної ідентифікації українства та формування його ментальності як європейської нації. Проблеми методології лінгвістики розглядаються під кутом зору як ступеня науковості досліджень, так і захисту мовно-національної ідентичності. Окреслено позитивні та негативні аспекти методологічної парадигми раціоналізму доби Модерну та методологічної парадигми антропоцентризму доби Постмодерну. У рамках розгляду способів практичної реалізації ідей постмодернізму зроблена спроба пояснити, чому імплементація філософії постмодернізму у лінгвістиці викликає в Україні масу критики, але зберігає популярність серед більшої частини населення європейських країн. Стверджується, що саме синергетика є лінгвометодологією, яка найбільш повно відповідає добі Постмодерну. Проаналізовано застосування синергетичної методології у контексті постмодерної стратегії деконструкції. Обґрунтовано необхідність зміни пріоритетів лінгвометодології у дослідженнях сучасної української мови. Проводиться думка, що ефективність застосування принципів синергетики у дослідженнях української терміносистеми досягається філософською зрілістю науковця та глибоким розумінням семантики синергетичної термінології. Доведена необхідність поєднання можливостей загальнофілософської та міждисциплінарної синергетичної методології у дослідженні, поясненні та прогнозуванні лінгвістичних процесів в Україні. З позицій синергетичного розуміння української мови як відкритої системи обґрунтовується правомірність іншомовних запозичень, фемінітивів та їх наступне унормування. У цілому сучасні мовні перетворення бачаться наслідком демократичних суспільних трансформацій та наближення українства до європейськості на ментальному рівні. Також даний методологічний аналіз здатний ініціювати широку дискусію про роль та місце синергетичної лінгвометодології у дослідженні сучасної української мови.