Теоретико-методологічні засади становлення українського екзистенціалізму

Abstract

The article considers the peculiarities of the study of theoretical and methodological foundations of the formation of Ukrainian existentialism. A certain affinity of the motives of the thoughts of Western European existentialist philosophers with the thoughts of Ukrainian contemporary writers, in particular such as the absurdity of life, nausea and ugliness of existence, alienation and loss of man in the world. Based on the study, it was concluded that the existence of existentialism in the Ukrainian philosophical literature of the XX century. like the world. It is shown that the Ukrainian existential tradition (reaching its origins to the "philosophy of the heart", which originated in the Baroque culture) fits perfectly into the context of existential European thinking, is one of the elements of the existential tradition of European culture. The existential concept of death and the basic principles of existentialism are analyzed. Reveals the problems associated with the philosophy of human existence, freedom and responsibility. The true essence of man is revealed in freedom, which to the greatest extent shows his attitude to all processes taking place in the world. The most popular ideological sources in general are collected, as well as the "existence" in human life. It is revealed that the Ukrainian existential-personalistic tradition (reaching by its origins of the "philosophy of the heart", the origin of which occurs within the Baroque culture) fits into the context of existential European thinking, is one of the elements of the existential tradition of European culture. It was found that the dominance of the existential nature of Ukrainian philosophical thought in the time of its intensive and fruitful development (XVIII – the first half of the twentieth century) is due to the peculiarities of national mentality. Existential philosophy, represented in the Ukrainian literature of the nineteenth – the first half of the twentieth century. It is an important aspect of domestic philosophy that has its own peculiarities and is a new space for research. У статті розглянуто особливості дослідження теоретико-методологічних засад становлення українського екзистенціалізму. Розкрито певну спорідненість мотивів роздумів західно-європейських філософів-екзистенціалістів з роздумами українських письменників-сучасників, зокрема таких як абсурдність буття, нудотливість і бридкість існування, відчуження і загубленість людини у світі. На підставі проведеного дослідження зроблено висновок про наявність екзистенціалізму в українській філософській літературі XX ст. на зразок світового. Показано, що українська екзистенційна традиція (сягаючи своїми витоками «філософії серця», зародження якої відбувається в рамках культури бароко) цілком вписується в контекст екзистенційного європейського мислення, є одним із елементів екзистенційної традиції європейської культури. Проаналізовано екзистенціальне поняття смерті та основні принципи екзистенціалізму. Розкриває проблеми, пов’язані з філософією буття людини, її свободи і відповідальності. Справжня сутність людини розкривається в свободі, яка в найбільші мірі показує відношення її до всіх процесів, що відбуваються в світі. Зібрано найбільш популярні ідейні джерела загалом, також як проявляється «екзистенція» в житті людини. Виявлено, що українська екзистенційно-персоналістична традиція (сягаючи своїми витоками «філософії серця», зародження якої відбувається в рамках культури бароко) цілком вписується в контекст екзистенційного європейського мислення, є одним із елементів екзистенційної традиції європейської культури. З’ясовано, що домінування екзистенційного характеру української філософської думки в часі її інтенсивного та плідного розвитку (ХVIII – перша половина ХХ ст.) зумовлено особливостями національної ментальності. Екзистенційне філософування, представлене в українській літературі ХIХ – першої половини ХХ ст. є важливим аспектом вітчизняного філософування, що має свої особливості і становить новий простір для дослідницької уваги.