Проблеми гуманітарної освіти в цифрову епоху: антропологічний вимір

Abstract

The relevance of the problem. The modern world has entered a period of profound transformations that radically change the way of life of millions of people, their attitudes, habits and values, which occur almost simultaneously in all spheres of life, cover all countries and continents, and the consequences of which are difficult to predict today. For a new generation of people, this unstable, too fast, hybrid, flickering, and in fact a new world with new conditions and requirements for life is a familiar reality, and it is quite natural that such a world becomes the subject of research by scientists from different fields of science. The purpose of the article is to study the anthropological problems of the current stage of the development of the information society and the challenges that appeared before the liberal arts education in the context of the technological revolution. The methodological basis of the study is determined by the set goal and objectives of the work and is characterized by the application of theoretical principles of the dialectical combination of analysis and synthesis, historical and logical approaches, comparison and analogy, as well as hypothetical-deductive, comparative, structural-functional and hermeneutic methods. Research results. It was concluded that anthropological problems have always been an important area of socio-humanitarian research. It is noted that the peculiarity of the modern era is that the current generation of people is not only a witness, but also a participant in the formation of a new civilization, which, on the one hand, leads to the formation of a new type of technological way of life, to which a modern person has not yet mentally adapted, but on the other hand, in this situation, the role of a person as the main resource and driving force of social processes, as well as the main risk factor in the development of the information society, increases significantly. It is emphasized that at the present stage of development of the information society, the human factor becomes critical. In this context, priority is given to the actualization of humanitarian problems related to the study and use of human potential as the main factor in the development of the information society. Актуальність дослідження. Сучасний світ вступив у період глибоких трансформацій, які кардинально змінюють спосіб життя мільйонів людей, їх стосунки, звички та цінності і які відбуваються практично одночасно в усіх сферах життєдіяльності, охоплюють всі країни та континенти і наслідки яких сьогодні досить складно прогнозувати. Для нового покоління людей цей нестабільний, занадто швидкий, гібридний, мерехтливий, а по суті новий світ, з новими умовами та вимогами до життя є звичною реальністю і цілком природно, що такий світ стає предметом дослідження вчених різних галузей науки. Метою статті є дослідження антропологічних проблем сучасного етапу розвитку інформаційного суспільства і тих викликів, які постали перед гуманітарною освітою в умовах технологічної революції. Методологічна основа дослідження зумовлена поставленою метою і завданнями роботи та характеризується застосуванням теоретичних принципів діалектичного поєднання аналізу і синтезу, історичного та логічного підходів, порівняння та аналогії, а також гіпотетико-дедуктивного, компаративістського, структурно-функціонального та герменевтичного методів. Результати дослідження. Було зроблено висновок, що антропологічні проблеми у всі часи були важливим напрямком соціогуманітарних досліджень. Наголошується, що особливість сучасної епохи полягає в тому, що нинішнє покоління людей виступає не лише свідком, а й учасником формування нової цивілізації, що, з одного боку, обумовлює формування нового типу технологічного укладу життя, до якого сучасна людина ментально ще не адаптувалась, а з іншого – в цій ситуації суттєво зростає роль людини як головного ресурсу та рушійної сили суспільних процесів, а також є основним фактором ризику на шляху розвитку інформаційного суспільства. Підкреслюється, що на сучасному етапі розвитку інформаційного суспільства людський фактор стає критичним. В цьому контексті пріоритетного значення набуває актуалізація гуманітарних проблем, пов’язаних з дослідженням та використанням потенціалу людини як головного фактору розвитку інформаційного суспільства.