Цифрова культура як візуальна практика

Abstract

Relevance of the topic. Today it is difficult to deny the wide interest in the problem of imagery and visuality in the field of modern humanitarian knowledge: different types of imagery are woven into the fabric of modern society. The proclaimed hegemony of the visual over the text becomes possible due to the continuous stream of images that is a consequence of digitalization. This implies a close interweaving of the culture of figurative display or visual culture with the development of the latest technologies and the generation of a new sphere – digital culture. This raises the question of presenting digital culture as a visual practice and revealing the essence of the influence of the digitalization process on the formation of new discourses and concepts. The aim of the article is to analyze the essential characteristics of the concept of digital culture in modern philosophical discourse and to represent it as a visual practice. Research methods. General scientific methods of formal logic (deduction, induction, analogy, analysis, synthesis) were used, as well as historical-philosophical and hermeneutical methods. Research results. Tracking the logic of the formation of the "visual", "media" and "digital" turns made it possible to establish the consequences of the impact of the visual component on the creation of digital culture. There is a change in everyday life and depersonalization of the look, which leads to the actualization of the question of the look of the Other. The new nature of the image and changes in its function and status are explored, which leads to the idea of image autonomy. The digital turn is presented as the fourth revolution in the history of the social sciences, depicting a digital utopia and an image of a fully automated society. The first signs of this new era are the transformation of everyday life and included observation. It is noted that the sphere of education is also influenced by digital culture, as a result of which a new form of humanitarian knowledge is being formed – Digital Humanities. The activity of the French association Ars Industrialis represents the digital humanities as a part of digital research, and seeks to present technologies as nootechnologies, which means technologies of the mind that will serve as the dismissal and acquisition of new knowledge. Актуальність теми. Сьогодні складно заперечувати широкий інтерес до проблематики образності та візуальності у галузі сучасного гуманітарного знання: різні типи образності вплетені у саму тканину сучасного соціуму. Проголошувана гегемонія візуального над текстом стає можливим у зв’язку з безперервним потоком зображень, що є наслідком цифровізації. Мається на увазі тісне сплетення культури образного відображення чи візуальної культури з розвитком новітніх технологій та породженням нової сфери – цифрової культури. Так постає питання про репрезентацію цифрової культури як візуальної практики та розкриття сутності впливу процесу дигіталізації на формування нових дискурсів та концептів. Метою статті є аналіз сутнісних характеристик поняття цифрової культури в сучасному філософському дискурсі та її репрезентація як візуальної практики. Методи дослідження. Використано загальнонаукові методи формальної логіки (дедукції, індукції, аналогії, аналізу, синтезу), а також використані історико-філософський та герменевтичний методи. Результати дослідження. Відстеження логіки формування та становлення «візуального», «медіального» та «цифрового» поворотів дозволило встановити наслідки впливу візуальної складової на формування цифрової культури. Простежується зміна повсякденності та знеособлення погляду, що веде за собою актуалізацію питання про погляд Іншого. Досліджується нова природа образу та відповідні зміни у його функції та статусі, що приводить до ідеї автономії образа. «Цифровий поворот» представляється як четверта революція в історії наук про суспільство, що зображає цифрову утопію та образ повністю автоматизованого суспільства. Першими ознаками цієї нової ери виступають трансформація повсякденності та включене спостереження. Зазначається, що сфера освіти також піддається впливу цифрової культури, внаслідок чого формується нова форма гуманітарного знання – Digital Humanities (цифрова гуманітаристика). Досліджується діяльность французької асоціації Ars Industrialis, яка представляє цифрові гуманітарні науки частиною цифрових досліджень та прагне представити електронні технології ноотехнологіями (nootechnologies), тобто технологіями розуму, які будуть служити звільненню і набуттю нових знань.