Концепт "голос" як структурна одиниця української мовної картини світу: ідіостилістичний аспект

Abstract

У статті подано спробу схарактеризувати різні за мотивацією та структурою номінації голосу (вербалізатори), якими концепт «голос» представлений у художньому мовленні. Дослідження здійснювалося в руслі когнітології, а саме когнітивної семантики. З’ясовано антропорелевантну природу цього концепту, що в художньому тексті виступає як константа української лінгвоментальності. Актуальність розвідки зумовлюється антропоцентричною спрямованістю сучасної лінгвістики й полягає в потребі застосування нового підходу до мовних явищ, а також у недостатньому ступені його розробленості з погляду когнітивної семантики, хоча комплексний аналіз вербалізації цього концепту, пов’язаного з процесом мовлення, має значні перспективи. Матеріалом дослідження послугували 100 контекстів, які включають номінації голосу. Ці контексти отримано шляхом суцільної вибірки з художніх творів українських письменників: М. Хвильового, Т. Осьмачки, І. Багряного, О. Довженка. Прагнучи структурувати концепт «голос» на матеріалі прозових творів відомих українських митців, здійснили класифікації номінацій голосу за двома принципами – за постійною або актуальною на цей момент ознакою й за структурними параметрами. The article discusses voice nominations (verbalizers) of the concept “voice”, different in terms of motivation and structure. The presented research was carried out in the area of cognitive science, namely, cognitive semantics. The anthropo-relevant nature of this concept, which acts as a constant of Ukrainian linguo-mentality in the belles-lettres text, has been determined. The relevance of the presented study is attributed to the anthropocentric focus of modern linguistics and the need for a new approach to the linguistic phenomena. A complex analysis of this concept verbalization is an area of promise and substantial potential. The survey was based on 100 contexts having voice nominations. These contexts were obtained through a complete selection of the works of Ukrainian writers: M. Khvylvyi, T. Osmachka, I. Bagryany, O. Dovzhenko. Structurizing the concept of “voice”, voice nominations were classified on two principles – a permanent or presently relevant characteristics and structural parameters. According to the first classification, the verbalizers of the concept “voice” were analyzed on a constant, “motivated” (S. Kodzasov) characteristics and on an occasional, presently relevant one. Both types of nominations have a diverse representation (more than 8 features) in the works of Ukrainian writers and give us an idea which voice characteristics are the most relevant for native speakers of Ukrainian.