Проблеми емоційного переживання кризи сучасних підлітків із різними сенсожиттєвими орієнтаціями

Abstract

У статті розглядається проблема зв’язку сенсожиттєвих орієнтацій та емоційного переживання кризи в сучасних обстави- нах пандемії. Проаналізовані теоретичні аспекти проблеми сенсу життя, сен- сожиттєвих орієнтацій та емоційного переживання кризи. У статті представ- лено результати теоретико-емпіричного дослідження особливостей взаємозв’язку таких сенсожиттєвих орієнтацій, як осмисленість життя, емоційна насиче- ність життя або процесу, визначеність мети життя або майбутнього, задоволе- ність самореалізацією або результатами особистості, а також віра в керованість життя або локус контролю та емоційного переживання кризи як фрустрація потреби в сенсі життя. У результаті дослідження з’ясовано, що 43% досліджених підлітків у віці 14-15 років переживають життєву кризу глибоко та гостро, сприймаючи своє життя як нецікаве, безцільне, непос- лідовне, недостатньо організоване, що супроводжується відчуттям внутрішньої спустошеності, нереалізованості, суб’єк- тивним незадоволенням. З’ясовано, що найсуттєвішими характеристиками, що визначають сенсожиттєву кризу підлітко- вого віку, є емоційне виснаження, емоційна нестійкість, невизначеність чітких орієн- тирів у житті, незадоволеність самореа- лізацією, відсутність стійких інтересів та слабка насиченість життя. Розроблено алгоритм подолання сенсожит- тєвої кризи при роботі з підлітками, що складається з інтелектуального, творчого, поведінкового, та рефлексивного блоків. Доведено, що створений антикризовий кон- структ лаконічно задовольняє інформаційну потребу підлітка в актуальній інформації щодо його психічних особливостей роз- витку та переживання сенсожиттєвої кризи в період пандемії. Також важливо зазначити, що в основі екзистенційно-комунікативного блоку закладена робота в рамках сучасних когнітивного, психосаматичного, пози- тивного підходів за моделями Пезешкіана, В. Франкла та інших. The article examines the connection between the sensory orientation of life and the emotional experience of the crisis in the current circum stances of the pandemic. Theoretical aspects of the problem of the meaning of life, meaning ful life orientations and emotional experience of the crisis are analyzed. The article presents the results of a theoretical and empirical study of the relationship between such life orientations as meaningfulness of life, emotional saturation of life or process, definition of life or future pur pose, satisfaction with self-realization or personal results, and belief in controllability of life or locus of control. hand, and the emotional experience of the crisis as a frustration of the need for meaning in life. The study was found out that 40% of our adolescents aged 14-15 years experience a life crisis deeply and acutely, perceiving their lives as uninteresting, aimless, inconsistent, insufficiently organized, accompanied by feelings of inner dev astation, unrealization, subjective dissatisfaction. It has found that the most important character istics that determine the meaning of life crisis of adolescence are emotional exhaustion, emo tional instability, uncertainty of clear guidelines in life, dissatisfaction with self-realization, lack of stable interests and low saturation of life. It was developed an algorithm for overcoming the sense of life crisis when working with adoles cents, consisting of intellectual, creative, behav ioral, and reflective blocks. It is proved that the created anti-crisis construct concisely satisfies the information needs of the adolescent in the current information about his mental characteris tics of development and experiencing a sense of life crisis during the pandemic. It is also important to note that the existential-communicative block is based on work in the framework of modern cognitive, psychosomatic, positive approaches based on the models of Pezeshkian, W. Frankl and others.