Поліграфне дослідження схильності до обману осіб з різними типами емоційної зрілості

Abstract

У дисертаційному дослідженні представлений теоретичний і емпіричний аналіз категорії «схильність до обману», яка характеризується будь–якою внутрішньо мотивованою потребою особистості в певних висловлюваннях, вчинках та діях, що суперечать істинності та проявляються через нечесність, шахрайство, прикрашання чи вигадування описуваних подій. Встановлено, що проблема оцінки обману має давню історію та серед усіх існуючих методів поліграф є найбільш ефективним і найкращим засобом виявлення приховуваної інформації. Виділено три етапи в становленні поліграфного методу. Побудовано теоретичну модель поліграфного дослідження, що складається з трьох специфічних груп категорій, які використовуються при організації проведення, отриманні результатів та інтерпретації даних. На основі узагальнення існуючих підходів виділені «когнітивні теорії поліграфу» та «емоційно–вольові теорії поліграфу», які можуть використовуватися при інтерпритації отриманих даних. In the thesis presented theoretical and empirical analysis of the category «deceitfulness» which is characterized by any internally motivated individual in need of certain utterances, actions and actions that are contrary to the truth and manifested through dishonesty, fraud, embellishment works or events described. Found that the problem of assessing fraud has a long history and all existing methods polygraph is the most efficient and best way to detect hidden information. Three stages in the development of polygraph method have been distinguished in the dissertation. On the basis of generalization of existing approaches highlighted in in «cognitive polygraph theories» and «emotional and volitional polygraph theories», which can be used in interpreting the data.