Functional role of monitoring in assessing the quality of future handicraft teacher training

Abstract

The paper aims to investigate the specificity of using education quality monitoring as a mechanism of assessing the quality of future teachers training. The comparative analysis of the national system of educational indicators of monitoring with the systems of educational indicators of other countries of the world has been carried out. This has made it possible to design an algorithm for assessing the quality, efficiency, and availability of education in our country compared to others. It has been found that today the international practice operates several means of measuring the educational achievements of students: PISA; TIMSS; PIRLS; IEAP; CIVICS; SITES, but unfortunately there is an urgent need to develop and implement an effective and reliable model of education quality monitoring in terms of future teachers training in Ukraine. The education quality monitoring in terms of future specialists training at all educational levels is carried out according to educational and professional programs in two directions: staged, or continuous. The following types of education quality monitoring have been distinguished: diagnostic, expert, control, accompanying pedagogical monitoring. The following kinds of group monitoring of the education quality into the future handicraft teacher training have been implemented: Delphi method; simulation of pedagogical situations of different levels of complexity; web quests (School Rating); business games consisting of different contests; creative tasks and others. Мета статті – дослідити специфіку освітнього моніторингу як механізму оцінювання якості підготовки майбутніх учителів. З метою висвітлення сутнісних ознак моніторингу якості освіти та перспектив їх упровадження в практику роботи вітчизняних закладів вищої освіти проаналізовано закордонний досвід упровадження моніторингових моделей якості освіти. Здійснено порівняльний аналіз національної системи освітніх індикаторів моніторингу із системами освітніх індикаторів інших країн світу. Це уможливило розробку орієнтовного алгоритму оцінки якості, ефективності, доступності освіти в нашій країні порівняно з іншими. Визначено, що на сьогодні міжнародна практика оперує кількова засобами вимірювання навчальних досягнень учнів/школярів: PISA; ТIMSS; PIRLS; IEAP; CIVICS; SITES, але на жаль в Україні є гостра необхідність розроблення та впровадження ефективної та надійної моделі системи моніторингу якості освіти майбутніх фахівців у підготовці учителів. Поняття «моніторинг» уточнено як процес супроводжувального оцінювання й поточної регуляція будь-якого процесу в освіті; поняття «моніторинг якості освітніх послуг» визначено як процес як своєрідного оцінювання наявних у практиці освітніх систем явищ і процесів. Моніторинг є міждисциплінарною категорією, одночасно використовується в управлінській та педагогічній галузях науки. Поняття «якість освіти» трактовано як характеристику кінцевого результату, якого досягли випускники навчального закладу на момент його закінчення за рівнем знань і вмінь, освіченості і вихованості, розвитку і компетентності згідно із запланованими метою або стандартами навчання та виховання. Визначено, що моніторинг якості освіти майбутніх фахівців усіх освітніх і освітньо-кваліфікаційних рівнів відбувається за освітньо-професійними програмами за двома напрямами: ступенево, неперервно. Виокремлено види моніторингу якості освітніх послуг: діагностичний, експертний моніторинг, контрольний моніторинг, супровідний педагогічний моніторинг. Упроваджено у практику підготовки майбутніх учителів технологій такі форми групового моніторингу якості освітніх послуг: метод Делфі, що в педагогіці називають педагогічною експертизою («Аналіз участі школярів у конкурсах, олімпіадах, турнірах»); педагогічні ситуації, моделювання педагогічних ситуацій різного рівня складності; веб-квест («Рейтинг школи»); ділові ігри, які складаються з різних конкурсів (виготовлення реклами, демонстрація освітніх послуг, презентація кожної з команди); творчі завдання (Сучасна шкільна газета «Діагностика навчальних досягнень учнів»); відеофрагмент («Лабораторія вчителя»).