Особливості проблематики та поетики комедії Г. Ф. Квітки-Основ’яненка «Приезжий из столицы, или суматоха в уездном городе»

Abstract

Статтю присвячено виявленню особливостей проблематики та поетики комедії Г.Ф. Квітки-Основ’яненка «Приезжий из столицы, или Суматоха в уездном городе». Актуальність дослідження полягає в тому, що художня своєрідність аналізованого нами твору є не досить висвітленою у сучасному українському літературознавстві, позаяк наявні статті зосереджені насамперед на питанні про історико-типологічний зв’язок між згаданою комедією Квітки-Основ’яненка та комедією М. Гоголя «Ревізор», які є дійсно дуже спорідненими. У статті розглянуто такі аспекти аналізованого твору, як жанрова специфіка, творчий метод, особливості сюжету та композиції, образна система, сатирична спрямованість. Водночас авторка полемізує з традиційною для українського літературознавства другої половини ХХ століття тезою, що комедія Г.Ф. Квітки-Основ’яненка «Приезжий из столицы, или Суматоха в уездном городе» є типовим для свого часу водевілем, а зображення повітового дворянства є не досить критичним. Торкаючись проблеми творчого методу комедії, авторка підтримує думку тих літературознавців, які вважають, що Квітка стояв на засадах просвітницького реалізму, а тому вбачав своє призначення як драматурга у висвітленні соціальних і морально-етичних недоліків тогочасного суспільства. Також зазначається, що Квітка дотримувався традиційного для просвітницької комедії поділу персонажів на негативних та позитивних, що знайшло відображення в їхніх прізвищах. Однак письменнику не вдалось уникнути ідеалізації позитивних персонажів, тимчасом, як «негативні» видаються більш життєвими та психологічно переконливими. Особливу увагу приділено створенню жіночих образів комедії. З’ясовано, що головним засобом характеротворення в комедії «Приезжий из столицы» є мовленнєва характеристика персонажів, яка завдяки письменницькому таланту Квітки робить їх дуже яскравими й комічними. Відзначено, що комедія Квітки має виразну сатиричну спрямованість, покликану показати недоліки дворянсько-чиновницького середовища та системи управління імперської Росії. The article is devoted to revealing the peculiarities of the problematics and poetics of H.F. Kvitka-Osnovianenko’s comedy “A visitor from the capital, or a Turmoil in a county town”. The relevance of the study lies in the fact that the artistic originality of the work we are analyzing is insufficiently covered in modern Ukrainian literary criticism, since the existing articles focus primarily on the issue of his torical and typological connection between the aforementioned comedy by Kvitka-Osnovianenko and M. Gogol’s comedy “The Inspector General”, which are really very related. The article examines such aspects of the analyzed work as genre specificity, creative method, features of the plot and compo sition, image system, satirical orientation. At the same time, the author argues with the traditional thesis for Soviet literary criticism that H.F. Kvitka-Osnovianenko’s comedy “A visitor from the capital, or a Turmoil in a county town” is a typical vaudeville of its time, and the depiction of the county nobility is not critical enough. Concerning the problem of the creative method of comedy, the author supports the opinion of those specialists in literature who believe that Kvitka stood on the foundations of enlightenment realism, and therefore saw his destiny as a playwright in highlighting the social and moral-ethical shortcomings of then society. It is also noted that H. Kvitka adhered to the traditional for enlightenment comedy division of characters into negative and positive, which was reflected in their surnames. However, the writer did not manage to avoid the idealization of positive characters, while the “negative” ones look more vital and psychologically convincing. Particular attention is paid to the creation of female comedy images. It was found that the main means of character formation in the comedy “A visitor from the capital” is the speech attributes of the characters, which, thanks to Kvitka’s writing talent, makes them very bright and comic. It is noted that Kvitka’s comedy has a clear satirical direction, designed to show the shortcomings of the noble-bureaucratic environment and the system of government of imperial Russia.