Феномен гендерної темпоральності в концептуалізаціях часу В. Брайсон

Abstract

Актуальність дослідження феномену гендерної темпоральності зумовлена процесами суттєвої трансформації гендерної культури європейської спільноти. У ході аналітики було встановлено, що нині не існує остаточного розмежування між поняттями «час» і «темпоральність». У науковій літературі стверджується, що особистість є темпорально-організованим феноменом, а часовість розглядається як найважливіша обставина існування людини, яка характеризує її природу. Впровадження поняття «гендерна темпоральність» дозволяє не тільки виявити дуалістичну природу часу, але й наполягати на тому, що абсолютизувати розподіл часу на чоловічий і жіночий є помилкою, яка призводить до часових ухроній, тобто неіснуючих способів розуміння і використання часу. Мета дослідження – розкрити і піддати історико-філософському аналізу зміст, характер і роль гендерної категорії темпоральності в західноєвропейській філософії В. Брайсон. Методи та результати дослідження. У статті розглянуто формування концепту гендерної темпоральності в аналітиці політик часу В. Брайсон. Виокремлено теоретико-методологічні підходи та особливості застосування гендерних методологій у процесі розгортання аналітики гендерної темпоральності. Акцетовано увагу на характерних рисах трансформації думки дослідниці в процесі інтерпретації феміністичних уявлень про часовість людського буття. Наголошено на перевагах і недоліках феміністичних політик, зумовлених інтерпретацією темпоральності з позиції усталених у капіталістичних суспільствах політик часу. Темпоральність є способом організації людського співбуття як турботи. Саме «жіночий час» зазвичай ототожнюють з виявами етики піклування, називаючи його внутрішнім, часом репродукції, сім’ї і особистих відносин, називаючи жінку доглядальницею. «Чоловічий час» зазвичай розглядається як виробничий час, який оплачується. Відтак чоловік – це насамперед робітник. Акцентуючи увагу на непропорційному розподілі домашніх обов’язків між жінками і чоловіками, В. Брайсон підкреслює, що жіноча темпоральна дискримінація пов’язана з вторинністю приватної сфери, а також із недостатнім жіночим політичним представництвом, і все це суттєво впливає на умови оплачуваної зайнятості та домашньої роботи. Підтримуючи егалітаристські гендерні ідеї, наголосимо, що час не є гендерно нейтральним. Відтак дослідження гендерної темпоральності сприяють зміні гендерної культури сучасних суспільств. Purpose. The article represents the formation of the concept of gender temporality in the analytical policies of time given in V. Bryson’s research. The theoretical and methodological approaches are analyzed with the focus on the peculiarities of gender methodology in the process of the development of the analytical aspects of gender temporality. Problem. The characteristic features of the transformations of gender temporality in the interpretations of the feminist thought are accentuated with the bias on the time in the human existence. The advantages and disadvantages of feminist policies are stressed in the context of the interpretation of the phenomenon of temporality in the late capitalist politics of time. It is noted that at present there is no definite distinction between the “time” and the “temporality. In the scientific literature it is claimed that the individual is in fact a temporanally organized phenomenon, and the “timeness” is analized as the most inportant factor of the human being existence. Methods and Results.The introduction of the notion of “gender temporality” allows not only to define the dualistic nature of time but to stress that the “time distribution” as feminine and masculine facts is an error with the far- going consequence. Temporality is presented as a way of human relationships in “care”. It is the “feminine time” that is closely connected with the ethics of care, and it is often called the “inner time of reproduction”, the time of the family and interrelated personal lives. `Masculine time’ is offen called in the terms of the production, which means payment. Thus man is first and foremost the “working person”. Paying attention to the non-proportional distribution of the family and home duhes among men and women, V. Bryson stresses that the female temporal discrimination is connected with the subsidiary nature of the private sphere, and as a result – with the absence of women’s public representation. All mentioned above influences significantly the conditions of women’s family work and payment. It is claimed that “time” is not a gender neutral notion, moreover, the research of gender temporality is of great importance in the transformations of the gender cultures of the contemporary societies.