кологічна свідомість студентів ВДПУ імені Михайла Коцюбинського в умовах карантинних обмежень

Abstract

The article considers the main problems that reflect the formation of adequate environmental awareness in people, which is now such a controversial and complex process in theoretical and practical terms, especially during the pandemic COVID-19. Modern environmental problems of today take into account, by the way, the entire sphere of human social life. The aim of the article is to study the level of anxiety of signs-states in medical students in the ecological environment of the COVID-19 pandemic in the conditions of distance learning at Vinnytsia State Pedagogical University named after Mykhailo Kotsyubynsky. The study included methods such as generalization, comparison, synthesis, concretization and the following psychodiagnostic techniques: Spilberg’s State-Trait Anxiety Inventory (STAI) modified by J. Hanin, an author's questionnaire that contained 11 additional questions about online learning satisfaction. It has been empirically established that among the environmentally destructive factors that affect a person's mental health is the level of identification of the state of anxiety. The structure of pathological changes to determine the level of anxiety is dominated by mental disorders of a prenosological nature, based on a list of borderline phenomena between normal and pathology in interaction with the environment, which cause various manifestations of socio-psychological maladaptation in online learning. The conclusions indicate that the environmental friendliness of the educational environment is due to the needs of the individual in mastering the knowledge of nature and in effective coexistence with it, as well as in increasing the level of knowledge of students about the problems of its protection. The environmental education should contribute not only to the development of the course in terms of studying the discipline, but also the formation of environmental consciousness and culture of the humanistic type in order to adapt students to modern conditions. У статті розглянуто основні проблеми, що відображають формування у людей адекватної екологічної свідомості, що зараз є таким суперечливим і складним процесом у теоретичному та практичному суттєвому вимірах, особливо під час пандемії COVID-19. Сучасні екологічні проблеми сучасності враховують, до речі, всю сферу суспільного життя людини. Метою статті є вивчення рівня тривожності ознак-станів у студентів-медиків в екологічному середовищі пандемії COVID-19 в умовах дистанційного навчання у Вінницькому державному педагогічному університеті імені Михайла Коцюбинського. Дослідження включало такі методи, як: узагальнення, порівняння, синтез і конкретизація з використанням таких психодіагностичних прийомів: Spilberg’s State-Trait Anxiety Inventory (STAI) модифікований Дж. Ханіним, авторська анкета, яка містила 11 додаткових запитань про задоволеність онлайн-навчанням. Емпірично встановлено, що серед екологічно деструктивних факторів, що впливають на психічне здоров’я людини, є рівень ідентифікації стану тривоги. У структурі патологічних змін для визначення рівня тривожності переважають психічні розлади донозологічного характеру, засновані на переліку прикордонних явищ між нормою і патологією у взаємодії з навколишнім середовищем, які викликають різноманітні прояви соціально-психологічної дезадаптації в онлайн навчання. У висновках зазначено, що екологічність освітнього середовища зумовлена потребами особистості у оволодінні знаннями про природу та в ефективному співіснуванні з нею, а також у підвищенні рівня знань учнів про проблеми її охорони. Екологічна освіта має сприяти не лише розвитку курсу в частині вивчення дисципліни, а й формуванню екологічної свідомості та культури гуманістичного типу з метою адаптації студентів до сучасних умов.