Please use this identifier to cite or link to this item: dspace.pdpu.edu.ua/jspui/handle/123456789/12983
Title: Вплив інтервенції на основі сильних сторін на мобільність сімей, які виховують дітей з аутизмом
Other Titles: The impact of strength-based interventions on the mobility of families raising children with autism
Authors: Столярик, Ольга Юріївна
Keywords: підхід
стигматизація
соціальна мобільність
орієнтація на сильні сторони клієнтів
суспільна активність
сім’я
діти з аутизмом
соціальна ізоляція
сегрегація
Issue Date: 2021
Publisher: Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»
Citation: Столярик О. Ю. Вплив інтервенції на основі сильних сторін на мобільність сімей, які виховують дітей з аутизмом / Ольга Юріївна Столярик // Науковий вісник Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського = Scientific bulletin of South Ukrainian National Pedagogical University named after K. D. Ushynsky : наук. журнал. – Одеса : ПНПУ ім. К. Д. Ушинського, 2021. – № 3 (136). – С. 96-103.
Abstract: The birth of a child with autism determines the characteristics of the family in the system of social interactions. The objective of the study is to determine the features of the impact of a strength-centered approach on the mobility of families raising children with autism based on the analysis of the academic literature and through the experimental implementation of the intervention. The study involved 90 parents of children with autism (two control groups consisting of 30 people each and an experimental group consisting of 30 people; the experiment was conducted on the basis of the Training and Rehabilitation Center "Trust" in Lviv). The analysis of the academic literature made it possible to identify different strategies of social support for families, to characterize the approach focused on the strengths of clients. A survey of parents revealed that families raising children with autism have low indicators of social mobility, which is determined by the characteristics of the nosology of autism, the need for care, living with a sense of stigma and autostigma. The intervention lasted for three months and involved the participation of parents in weekly meetings. The results of the experiment substantiate the effectiveness of the use of interventions based on family strengths to improve self-esteem of the quality of life by family members, including increasing social activity of the family, developing skills of interaction with the social environment, reducing guilt and shame, transformation of negative attitudes to cooperation into positive ones, increase in the number of interactions in the life of family members and desire for professional and cultural integration into the life of the community. However, the application of the approach has certain limitations, among which should be noted the need for intrinsic motivation of the family, the risks of ethical or methodological dilemmas for social workers; the threat of regression at the end of participation in the intervention, the impossibility of applying the approach in emergency and short-term forms of work. Народження дитини з аутизмом визначає особливості функціонування сім’ї в системі соціальних інтеракцій. Мета дослідження – на основі аналізу наукової літератури та експериментальним впровадженням інтервенції визначити особливості впливу підходу, зорієнтованого на сильні сторони клієнтів на мобільність сімей, які виховують дітей з аутизмом. У дослідженні взяло участь 90 батьків дітей з аутизм (дві контрольні групи по 30 осіб кожна, експериментальна група – 30 осіб; експеримент проходив на базі Навчально-реабілітаційного центру «Довіра» у м. Львів). Аналіз наукової літератури дав змогу визначити різні стратегії соціальної підтримки сімей, схарактеризувати підхід, орієнтований на сильні сторони клієнтів. Під час опитування батьків виявлено, що сім’ї, що виховують дітей з аутизмом, мають занижені індикатори суспільної мобільності, що детерміноване особливостями нозології аутизму, потребою догляду, проживанням відчуття стигми та автостигми. Експериментальна інтервенція тривала протягом трьох місяців і передбачала участь батьків у щотижневих зустрічах. Результати проведеного експерименту обґрунтовують ефективність використання інтервенцій, заснованих на сильних сторонах сім’ї, задля покращення самооцінки якості життя членами сім’ї, в тому числі у зростанні соціальної активності сім’ї, розвитку навичок взаємодії із соціальним середовищем, зменшення почуття провини та сорому, трансформацією негативних настанов на співпрацю у позитивні, зростання кількості інтеракцій у житті членів сім’ї та бажання професійної, та культурної інтеграції в життя громади. Однак застосування підходу має певні обмеження, серед яких слід відзначити потребу внутрішньої мотивації сім’ї, ризики виникнення етичних чи методологічних дилем для соціальних працівників; загроза регресу по закінченні участі в інтервенції, неможливість застосування підходу при екстрених та короткотривалих формах роботи.
URI: dspace.pdpu.edu.ua/jspui/handle/123456789/12983
Appears in Collections:2021

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
Stoliaryk.pdf308.92 kBAdobe PDFView/Open


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.