Перспективи мирної трансформації конфлікту на Донбасі в руслі теорії Й. Гальтунга

Abstract

The article analyzes various approaches to the analysis of conflicts as a social phenomenon, as well as the concept of peaceful transformation of conflicts by J. Galtung, including the main approaches that the scientist identifies for their successful resolution: compassion, non-violence, creativity and dialogue between the parties. It was found that the “transcendence” method of J. Galtung, which changes the incompatible goals of the parties to the conflict and transfers them to a new reality is the most optimal, but also the most difficult way to transform conflicts. The scientist makes specific proposals for resolving the well-known international conflicts of the second half of the twentieth century, some of which are still ongoing. J. Galtung’s approaches to the essence of peace are analyzed: negative approach, which implies the absence of organized collective violence and positive, which means cooperation and integration between human communities. The development of J. Galtung’s ideas and their implementation in the political practice of Ukraine receives special attention in the context of ending the war in Donbass and overcoming the consequences of Russian aggression against Ukraine. In this regard, the prospects for the introduction of two peaceful models for resolving the conflict in Donbass in line with the theory of J. Galtung – the introduction of UN peacekeeping contingent (negative peace) and the “German model”, which provides for the reintegration of the temporarily occupied territories of Donbass (positive peace). Both models are theoretically possible, but in practice involve significant difficulties in their implementation. To do this, Ukraine must build an effective economic, political and legal model of the state, enlisting the support of Western partners. Russia’s political regime must also be reformed from authoritarian to democratic, as it currently prevents the peaceful transformation of this conflict. Significant obstacles to the optimal transformation of the conflict in Donbas are the dominance of the discourse of internal conflict (civil war) on the essence of this confrontation among Western scholars and the lack of effective support and assistance from Western political partners. У фокусі статті – концепція мирної трансформації конфліктів Й. Гальтунга та її складники: співчуття, ненасилля, творчість та діалог сторін. Показано, що метод «перенесення» («трансценду») в теорії Й. Гальтунга, який змінює несумісні цілі учасників, є оптимальним, але й водночас найскладнішим шляхом трансформації конфліктів. Виокремлено конкретні пропозиції вченого щодо розв’язання міжнародних конфліктів другої половини ХХ ст. Розглянуто підходи Й. Гальтунга до сутності двох різновидів миру: негативного, який передбачає відсутність організованого колективного насилля, і позитивного, що означає співпрацю та інтеграцію між людськими спільнотами. Розвиток ідей Й. Гальтунга набуває особливого значення у контексті війни на Донбасі і подолання наслідків російської агресії проти України. Зокрема, проаналізовано перспективи двох моделей розв’язання конфлікту на Донбасі в руслі теорії Й. Гальтунга – введення миротворчого контингенту ООН (негативний мир) та «німецької моделі», що передбачає реінтеграцію тимчасово окупованих територій Донбасу (позитивний мир). Обидві моделі є теоретично можливими, але їхня практична реалізація суттєво ускладнена позицією Заходу щодо ролі Росії у розв’язанні конфлікту. Крім того, для успіху німецької моделі Україна повинна розбудувати ефективну економічну, політичну та правову модель держави, заручившись підтримкою західних партнерів. Авторитарний політичний режим Росії також має бути змінений на демократичний, адже наразі він унеможливлює мирну трансформацію цього конфлікту. Вагомими перешкодами на шляху оптимальної трансформації конфлікту на Донбасі є домінування дискурсу внутрішнього конфлікту (громадянської війни) на сутність цього протистояння в середовищі західних науковців та відсутність дієвої підтримки і допомоги з боку західних політичних партнерів, які демонструють зміну орієнтації щодо подій на сході України за російським сценарієм.