Досвід формування вокально-орфоепічної культури іноземних магістрантів у процесі підготовки до фахової діяльності

Abstract

У статті розглянуто питання вокальної освіти іноземних магістрантів в українських музично-педагогічних закладах освіти, формування в них вокально-орфоепічної культури. Визначено сутність цього поняття та його компоненту структуру в єдності художньо- семантичного, технологічно-комунікативного і творчо-компетентнісного складників. Викладено досвід формування орфоепічної культури, методику формування в іноземних магістрантів усвідомленого ставлення до ролі вокальної вимови в досягненні стилістичної достовірності й художньої досконалості виконуваного репертуару, артикуляційно-фонаційної техніки й підготовки до успішної вокально-педагогічної діяльності в галузі формування вокально-орфоепічної культури. The article discusses the methods of forming vocal-orthoepic culture of foreign graduate students in the process of studying in musical-pedagogical institutions. Various aspects of the study of orthoepic in linguistics, phonetics, formation of speech culture in the field of theatrical art, pedagogy and vocal performance are considered. The essence of the notion “vocal-orthoepic culture” is characterized, which is understood as the singer’s awareness of the importance of vocal articulation and adequate sound formation for conveying the author’s creative intent, identifying the style and national originality of the work, bringing its artistic meaning to the listeners based on the unity of the word and its expressive- meaningful intonation in the process of reproducing the melody. The main features of the phonetics of Chinese pronunciation that cause problems of PRC students and difficulties in mastering phonetics of the most common vocal art languages – Italian, German, Ukrainian, Russian are considered.