Проблеми створення позитивного іміджу в сучасному українському суспільстві

Abstract

We live in the era of information development, which, as a tool of influence, had no analogues in the history of mankind. Today, all applicants for social preferences understand that their success depends of the success of their image. In the surrounding space - real and virtual – there is a continuous demonstration of images: singers, TV presenters, politicians and political parties, businessmen and large enterprises, public figures, territories, settlements, construction projects, reforms and social programs. Modern means of social communication – the Internet, social networks, instant messengers – have provoked the emergence of a new generation of information players: bloggers, influencers, opinion leaders, brand ambassadors. They all have a specific goal, which is achieved through influence. They need to get our vote, sell us as a product or service, somehow influence our choice and get preferences from this. But the phenomenon of modernity is not only what makes an impression on us, but also the fact that with the help of modern communications and simple tools, each of us has the opportunity to become a subject of image or an agent of an influence. The main instrument for creating an impression from the point of view of the functional act is self-presentation. There are several synonymous concepts in parallel in imageology. But a phenomenal, unlike anything feature of our time – several dimensions of existence (real and virtual) and parallel communications. What is considered a “positive image” and what is the problem of constructing it in modern Ukrainian society? This article is an overview of the tools and problems of modern imageology in Ukraine, socio-philosophical approaches to the learning of image, the search for problems of the existence and success of image in modern conditions. Ми живемо в еру розвитку інформації, яка як знаряддя впливу не мала аналогів в історії людства. Сьогодні всі здобувачі соціальних преференцій розуміють, що їхній успіх залежить від успішності їхнього іміджу. В навколишньому просторі – реальному й віртуальному – відбувається безперервна демонстрація іміджів: співаків, телеведучих, політиків та політичних партій, бізнесменів та великих підприємств, громадських діячів, територій, населених пунктів, об’єктів будівництва, реформ та соціальних програм. Сучасні засоби соціальної комунікації – інтернет, соціальні мережі, месенджери – спровокували появу нової генерації інформаційних гравців: блогерів, інфлюенсерів, лідерів думок, бренд-амбасадорів. Всі вони мають певну мету, яка досягається через вплив. Їм потрібно отримати наш голос, продати нам товар чи послугу, так чи інакше вплинути на наш вибір та отримати від цього преференції. Але феноменом сьогодення є не тільки те, що справляють враження на нас, але й те, що за допомогою сучасних комунікацій й нескладних інструментів кожний із нас отримав можливість ставати суб’єктом іміджу або агентом впливу. Головним інструментом створення враження під кутом зору функціонального акту є самопрезентація. В іміджелогії паралельно існують поняття самопред’явлення, саморозкриття. Але феноменальна, ні на що не схожа риса нашого часу – декілька вимірів існування (реальний і віртуальний) і паралельні комунікації. Що можна вважати «позитивним іміджем» і в чому полягає проблема його конструювання в сучасному українському суспільстві? Подана стаття – це огляд інструментів і проблем сучасної іміджелогії в Україні, соціально-філософських підходів до дослідження іміджу, пошук проблем існування й успішності іміджу в сучасних умовах.