Проблема толерантності в транзитних демократіях

Abstract

Предметного вираження толерантність набуває в різних соціальних практиках, де вона виступає у функції регулятора людської життєдіяльності, тим самим є ідеальною основою для будь-якого суспільства. Лише у зв’язку з об’єктивноісторичним суспільним розвитком і особливостями сучасного світу толерантність може виступати як передумова і принцип досягнення людей до єдності і взаємного співробітництва. В Україні нетолерантність виявляється передусім у боротьбі різних кланів за політичну владу і пов’язані з нею економічні привілеї. Усе це сплелося в один вузол і створило в суспільстві напруження, неприйняття іншої думки, позиції, навіть іншої віри. Тобто жорстокість обростає різними словами та ідеями і набуває брутального характеру. Але в діяльності держави потрібно враховувати, що утиск, навіть самих нетерпимих груп, загрожує існуванню толерантного суспільства. Tolerance acquires substantive expression in various social practices, where it acts as a regulator of human life, thus being an ideal basis for any society. Only in connection with the objective-historical social development and the peculiarities of the modern world can tolerance act as a precondition and principle of people's achievement of unity and mutual cooperation. In Ukraine, intolerance is manifested primarily in the struggle of various clans for political power and the associated economic privileges. All this intertwined in one knot and created tension in society, rejection of another opinion, position, even another faith.