Проблемні ситуації в науці: філософський контекст

Abstract

The problem is a form of development of knowledge, a form of transition from old knowledge to new. Constantly changing and creating new descriptive theories is difficult enough, moreover, it is often difficult and impractical to abandon old theories without creating worthy alternatives. The article discusses the features of the emergence and solution of problem situations in science, the rules that must be followed in the process of identifying false elements of previous theories. The author pays attention to the philosophical context of the construction of theories, so that it is possible to prevent the occurrence of problem situations in the future, and also analyzes the ways of choosing from a variety of options for new theories that allow you to choose the best problem situation. For this, it is necessary to understand the nature, causes and patterns of the emergence of problematic situations in science. The author concludes that scientific research is always a chain of related problems. Moreover, the area of problems and the area of already completed knowledge are so closely interpenetrated that it is impossible to separate them mechanically from each other. In a cognitive sense, the essence of the problem forms a contradiction between knowledge and ignorance. A scientific problem is a methodological device not only for raising a question, but also for finding its solution. The problem in the most general sense is understood as knowledge of ignorance, as a set of judgments, and includes not only previously established facts, but also judgments about the still unknown content of the object. The problem looks like an objective contradiction expressed in the concept between the language of observation and the language of theory, an empirical fact and a theoretical description. The formulation and solution of the problem serves as a means of acquiring new knowledge. The concept of a problem is defined ambiguously: as a content that is not in accumulated knowledge; as a reconstruction of the existing initial theory, the existing array of knowledge. The statement of a scientific problem includes the awareness of a problem situation; the formation of a problem plan with its subsequent concretization into a series of questions replacing each other; determination of specific ways, means, methods of scientific research. The problematic situation, as a rule, is the result of a contradiction between the facts newly discovered in science and the existing theory. Проблема – це форма розвитку знання, форма переходу від старого знання до нового. Постійно змінювати і створювати нові описові теорії досить важко, до того ж часто буває важко і непрактично відмовлятися від старих теорій, не створюючи гідних альтернатив. У статті розглядаються особливості виникнення та розв’язування проблемних ситуацій у науці, правила, яких потрібно дотримуватися в процесі виявлення помилкових елементів попередніх теорій. Автор приділяє увагу філософському контексту конструювання теорій, щоб можна було в подальшому запобігти виникненню проблемних ситуацій, а також аналізує шляхи вибору з безлічі варіантів нових теорій, що дозволяють обрати найкращу проблемну ситуацію. Для цього необхідно зрозуміти сутність, причини і закономірності появи проблемних ситуацій у науці. Автор робить висновок про те, що наукове дослідження завжди являє собою ланцюг пов’язаних між собою проблем. При цьому сфера проблем і сфера вже завершеного знання настільки тісно взаємопроникають, що механічно відокремити їх неможливо. У пізнавальному відношенні сутність проблеми утворює протиріччя між знанням і незнанням. Наукова проблема є методологічним прийомом не тільки постановки питання, а й пошуків його вирішення. Проблема в найзагальнішому сенсі розуміється як знання про незнання, як сукупність суджень і включає в себе не тільки раніше встановлені факти, але і судження про ще непізнаний зміст об’єкта. Проблема виглядає як виражене в понятті об’єктивне протиріччя між мовою спостереження і мовою теорії, емпіричним фактом і теоретичним описом. Постановка і вирішення проблеми служить засобом отримання нового знання. Поняття проблеми визначається неоднозначно: як зміст, який не є в накопиченому знанні; як реконструкція наявної вихідної теорії, наявного масиву знання. Постановка наукової проблеми включає в себе усвідомлення проблемної ситуації; формування проблемного задуму з подальшою його конкретизацією в серію питань, що змінюють одне одного; визначення конкретних шляхів, засобів, методів наукового дослідження. Проблемна ситуація є зазвичай результатом протиріччя між знову відкритими в науці фактами та наявною теорією.