Критичне мислення в контексті зміни наукового етосу

Abstract

Сьогодні застосування критичного мислення як наскрізної компетентності позиціюється як актуальна необхідність, що спричиняє неабияку увагу до розгляду самого критичного мислення і розробки методик його формування і впровадження. Критичне мислення від самого початку несе ознаки наукового дослідження і фактично є буденним застосуванням наукового методу. Як і науковий етос, критичне мислення виникає як реакція на певні суспільні виклики і постає затвердженням певних інституційних правил гри. Мета нашого дослідження – обґрунтувати кореляцію наукового етосу і критичного мислення. Для цього необхідно схарактеризувати особливості наукового етосу, порівняти їх з проявами критичного мислення та показати залежність змісту критичного мислення від змін наукового етосу. Для виконання цих завдань ми використали історичний та генетичний методи, щоб прослідкувати виникнення та розвиток концептів; герменевтичний та феноменологічний методи для проникнення в смисл феномену критичного мислення; структурно-функціональний метод для визначення компонентів етосу науки і відповідного зіставлення їх з характеристиками критичного мислення; порівняльний метод для встановлення їхньої кореляції. Результати дослідження показали, що наукове і критичне мислення ґрунтуються на домінуючому уявленні про науковість. Зміна статусу науки в суспільстві впливає на формування наукового етосу, а отже, впливає на зміст критичного мислення. Критичне мислення використовує наукові принципи і методи, але у повсякденному застосуванні ці методи втрачають свою універсальність і тим самим дають можливість піддавати сумніву свою дієвість і в науковій діяльності. Заявка на поширення наукового методу як популярного підґрунтя комунікації приводить до значних викривлень у його розумінні, що своєю чергою має наслідком зміну суспільного ставлення до науки. Критичне мислення не тільки відбиває наявний науковий етос, прийняте у суспільстві розуміння раціональності і ставлення до науки, а має власну специфіку функціонування, яка своєю чергою впливає на формування суспільного статусу науки і науковий етос. The use of critical thinking as a cross-cutting competence is positioned as an urgent need, which causes attention to the consideration of critical thinking and the development of methods for its formation and implementation. Initially critical thinking bears the hallmarks of scientific research and in fact is an everyday application of the scientific method. Like the scientific ethos, critical thinking arises as a reaction to certain social challenges and appears as an assertion of certain institutional rules of the game. The purpose of our inquiry is to substantiate the correlation between scientific ethos and critical thinking. So it is necessary to characterize the features of scientific ethos, compare them with the manifestations of critical thinking and show the dependence of the content of critical thinking on changes in scientific ethos. To accomplish these tasks, we used historical and genetic methods to trace the origin and development of concepts; hermeneutic and phenomenological methods for penetrating the meaning of the phenomenon of critical thinking; structural-functional method for determining the components of the ethos of science and the corresponding comparison of them with the characteristics of critical thinking; comparative method to establish their correlation. The results of the study showed that scientific and critical thinking are based on the dominant notion of scientificity. Changing the status of science in society affects the formation of scientific ethos, and hence affects the content of critical thinking. Critical thinking uses scientific principles and methods, but in everyday application, these methods lose their universality and thus give the opportunity to question their effectiveness in scientific activities. The application for the dissemination of the scientific method as a popular basis for communication leads to significant distortions in its understanding, which in turn results in a change in public attitude to science. Critical thinking not only reflects the existing scientific ethos, accepted in society understanding of rationality and attitude to science, but has its own specifics of functioning, which, in turn, affects the formation of the social status of science and scientific ethos.