Філософське осмислення концепції креативного міста

Abstract

The relevance of the topic is determined by the need for a philosophical understanding of the processes of urbanization, which in the modern world are a priority, their potential, in particular, one of the modern urban concepts, namely – the creative city. The aim of the article is to comprehend the main provisions of the concept of a creative city from a philosophical point of view. One of the main methodological principles on which we are based is the principle of interdisciplinarity. The research methods we rely on are: the socio-cultural method by which the city appears organically connected with the general processes of social and cultural life of society. Urban anthropology provides an opportunity to understand the potential of the inner world for human development. Using an interactive approach, we analyze the city as a space of social interaction, as a result of which the city appears as a model of a certain type of community. In our research, we rely on the texts and public speeches of one of the most famous leaders of the idea of the creative city of the British urbanist, a specialist in urban planning and urban development Charles Landry. Philosophical understanding of the concept of the creative city made it possible to see the peculiarities of its author’s approach, to identify the main provisions on which this doctrine and the practice based on it are based. As we see, this is closely connected with the provision of new meanings to the concept of “creativity”, which, firstly, is understood as a natural characteristic of man, due to which he in fact survives and, secondly, in which rational and irrational tools of comprehension and development of the world are connected when logic and image complement each other and provide impetus for a non-standard approach to solving problems and tasks. We can say that creativity combines the natural and cultural in man. A creative city can be defined as a certain cultural space in which there are different cultural environments created by people, their efforts, filled with ethical relations of this type, when the desire to create a common cultural world takes into account the interests of each person and provides opportunities for their abilities and talents. In a creative city, there is a transition from a hierarchical rigid structure to a network – flexible and mobile, from power (in the broadest sense of the word) relations and attitudes to equal, to “soft” social technologies. Актуальність теми визначається необхідністю філософського осмислення процесів урба нізації, які в сучасному світі мають пріоритетне значення, їх потенціалу, зокрема однієї із су часних урбаністичних концепцій – креативного міста. Метою статті є осмислення основних положень концепції креативного міста з філософської точки зору. Одним з основних методологічних принципів, на які ми спираємось, є принцип міждисциплі нарності. У дослідженні ми базуємось на соціокультурному методі, за допомогою якого мі сто постає органічно пов’язаним із загальними процесами соціального і культурного життя суспільства. Урбаністична антропологія дає можливість зрозуміти потенціал внутрішнього світу людини для розвитку міста. За допомогою інтерактивного підходу аналізуємо місто як простір соціальної взаємодії, внаслідок якої місто постає як модель спільноти певного типу. У своєму дослідженні ми спираємось на тексти та публічні виступи одного з найвідоміших провідників ідеї креативного міста британського урбаніста, фахівця з міського планування і розвитку міст Чарльза Лендрі. Філософське осмислення концепції креативного міста надало змогу побачити особливості підходу її автора, виокремити основні положення, на які спирається це вчення та заснована на ньому практика. Як ми бачимо, це тісно пов’язується з наданням нових смислів поняттю «креативність», яке, по-перше, розуміється як природна характеристика людини, завдяки якій вона, власне, і виживає, по-друге, в якому пов’язуються раціональні та нераціональні інструменти осягнення та опанування світу, коли логічні та образні прийоми доповнюють одне одного та дають імпульс для нестандартного підходу до вирішення проблем і завдань. Можна сказати, що креативність поєднує природне та культурне в людині. Креативне місто можна визначити як певний культурний простір, у якому існують різні культурні середовища, що створюються людьми, їх зусиллями, наповнюється етичними зв’яз ками такого типу, коли прагнення до створення спільного культурного світу враховує інтере си кожної людини та надає можливості для реалізації її здібностей і талантів. У креативно му місті відбувається перехід від ієрархічної жорсткої структури до мережевої (гнучкої та рухливої), від силових (у широкому сенсі цього слова) стосунків та ставлень до рівноправних, до «м’яких» соціальних технологій.