Термінологічна парадигма поняття «картина світу»

Abstract

Окреслення ключових світоглядних домінант є важливим складником саморефлексії кожної історичної епохи. В умовах постійного оновлення, швидкоплинних змін, радикального перефор матування стрижневих поглядів і переконань, пошуку нових поведінкових домінант, що має місце в умовах сьогодення, усвідомлення висхідних світоструктурувальних підвалин набуває особливої значущості та нагальності. Ці процеси ускладнюють термінологічні різночитання, що супроводжують ці пошуки в науковому полі гуманітарних студій. Актуальним видаєть ся вивчення стану розвитку термінологічної парадигми та виокремлення тих понять, яки ми послуговуються культурно-філософські студії в частині вивчення ключових світоглядних основ сучасності. Метою статті є вивчення історії виникнення поняття «картина світу» як найбільш уживаного та аналіз близьких до нього термінів: «третій світ» (К. Поппера), «науково-дослідна програма» (І. Лакатоса), «епістема» (М. Фуко), «світосистема» (І. Вал лерстайна), «парадигма» (Т. Куна). Методологію дослідження визначає метод системного аналізу та використання досвіду герменевтичних і компаративістських студій. У результаті проведеного дослідження встановлено, що термін «картина світу» в гуманітарних студіях поширився на початку ХХ століття. Всеохопність та невизначеність явищ і процесів, що ним позначаються, а також кількість спроб їх потрактування спричинили появу низки ін ших термінів, які були введені в науковий обіг окремими філософами. Термінологічна синонімія ускладнює науковий пошук та призводить до різночитань окремих понять. Із покликаннями на праці їх авторів установлюється змістове наповнення термінів «третій світ» (К. Поп пера), «науково-дослідна програма» (І. Лакатоса), «епістема» (М. Фуко), «світосистема» (І. Валлерстайна), «парадигма» (Т. Куна) як синонімічних поняттю «картина світу» та най більш уживаних у гуманітарних студіях. Указуються й інші поняття, вживання яких є менш активним, а значення – більш віддаленим. Установлення термінологічної близькості понять дозволяє розширити змістове поле кожного з них та встановити чіткі межі використання окремих термінів. Outlining key worldview dominants is an important component of self-reflection of each historical epoch. In the conditions of constant renewal, fleeting changes, radical reformatting of core views and beliefs, search for new behavioral dominants, which takes place nowadays, awareness of the rising world-structuring foundations acquires special weight and urgency. These processes complicate the terminological inconsistencies that accompany these searches in the scientific field of humanitarian studies. The study of the state of development of the terminological paradigm and the separation of those concepts that are used by cultural and philosophical studies in terms of studying the key worldview foundations of modernity seems relevant. The purpose of this research is to study the history of the concept of “picture of the world” as the most commonly used and analysis of related terms, namely: “third world” (K. Popper), “research program” (I. Lakatos), “episteme” (M. Foucault), “world system” (I. Wallerstein), “paradigm” (T. Kuhn). The methodology is determined by the method of system analysis with the involvement of the experience of hermeneutic and comparative studies. As a result of the study, it was found that the term «picture of the world» in the humanities was spread in the early twentieth century. The comprehensiveness and uncertainty of the phenomena and processes they denote, as well as the number of attempts to interpret them, led to the emergence of a number of other terms that were introduced into scientific use by individual philosophers. Terminological synonymy complicates the scientific search and leads to misunderstandings of certain concepts. With reference to the works of their authors, the content of the terms “hird world” (K. Popper), “research program” (I. Lakatos), “episteme” (M. Foucault), “world-system” (I. Wallerstein), “paradigm” (T. Kuhn) is established as synonymous with the concept of «picture of the world» and the most used in the humanities. Other concepts are indicated, their use is less active and the meaning is more remote. Establishing the terminological proximity of concepts allows to expand the semantic field of each of them and to establish clear boundaries for the use of individual terms.