Необхідність й особливості трансформації зв’язку етики та знання в контексті нових викликів у ХХІ столітті

Abstract

Ураховуючи нові глобальні ризики та виклики, з якими сьогодні зіштовхнулося людство, важливо вказати на необхідність актуалізації етичного дискурсу на новому рівні, особливо в частині перегляду взаємозв’язку етичного кодексу дій та знань, що лежать в основі цієї системи правил, а також констатувати кризу етики та невідповід ність дійсних моральних систем і теорій світовому порядку денному в ХХІ столітті. Метою статті є осмислення трансформації зв’язку етики та знання та доведення її важливості та необхідності, без якої людство в цілому та окремі уряди будуть безпорадними перед наявними викликами на початку ХХІ століття та не зовсім готовими до нових викликів у майбутньому. Методи. У статті використані наукові публікації зарубіжних та вітчизняних дослідників із цієї проблематики, а також застосовано метаетичний та аналітичний підходи. Результа ти. Доведено, що потрібно змінити підхід і переглянути зв’язок етики та знання, не просто поставивши під сумнів знак «=» між ними, а завжди замислюватися про межі ἐπιστήμη, під давати сумніву та мати змогу вчиняти репудіацію, коли це необхідно, що відкриває етику людської практики та перетворює її з форми знань на спосіб критичного та творчого став лення до знання, швидкого та ефективного реагування на динаміку змін і нові виклики, підкрі пленого експериментальним підходом і аналітикою конкретних ситуацій. Висновки. Важли вим висновком, отриманим у статті, є думка, що навряд чи сьогодні (в епоху 2.0.) варто й доцільно створювати «універсальну етичну систему знань» чи покладатися суто на абсолю тистські трансцендентальні моральні засади. Нові глобальні виклики довели, що у новому ти сячолітті «високі» моральні правила не працюють в умовах швидких трансформацій реально сті, що виникає потреба перегляду основних засад інтелектуалістичної етики не щодо ухилу в бік волюнтаризму, адже тоді під питанням опиняється сталий економічний та соціальний розвиток взагалі, а в сенсі її трансформації в частині прагматизації та примату практики над теорією й когнітивними конструкціями. Людська практика (а більшість глобальних про блем зініційовано її «локальними осередками») не піддається тотальній раціоналізації та не редукується до форм пропозиційного знання. Including the new global risks and challenges with which nowadays humanity has met, the necessity of actualization of ethical discourse at a new level is important to underline, especially in the part of revision the relationship of ethical code of actions and knowledge which are the base of this rules system and also to ascertain the crisis of ethics and discrepancy of existing moral systems and theories of the world agenda in the XXI century. The purpose of the research is to understand the link transformation between ethics and knowledge and to prove its importance and necessity without which the mankind in the whole and separate governments would be helpless before the real challenges at the beginning of the XXI century and would not be ready for the new challenges in the future. Methods. In the article the scientific publications of foreign and domestic researchers in this problem have been used and also aim-ethical and analytical approaches have been used. Results. It is proved that is necessary to change the approach and overlook the link of ethics and knowledge not only put under the doubt a sign “=” between them but always think about boundaries of ἐπιστήμη, put in question and have opportunity to make repudation, when it is necessary that opens the ethics to human practice and turn it from the knowledge form into the in a way of critical and creative attitude to knowledge, quick and effective response to the dynamics of change and new challenges, supported by an experimental approach and analysis of specific situations. Conclusions. The important result which was got in this article is the thought that scarcely, today in the epoch of 2.0 is worthily and expediently create “the universal ethical system of knowledge” or rely on absolutist transcendental moral principles. The new global challenges proved that in the new millennium the “high” moral rules don’t work in the conditions of quick transformations of reality, which the necessities of basic principles of intellectualistic ethics revision appear, not in the plan of slope towards voluntarism because then under the question appears the sustainable economic and social development in general, and in the sense of its transformation in terms of pragmatization and the primacy of practice over theory and cognitive constructions. The human practice but the majority of global problems was initiated by its “local cells” is not subject to total rationalization and is not reduced to forms of propositional knowledge.