Соціокультурна динаміка свята в культурі модерну: функціонально-смисловий вимір

Abstract

Статтю присвячено осмисленню функціонально-смислового потенціалу свята в модерній культурі. Святкова культура зазнавала змін на всіх етапах історичного розвитку людства, однак найбільш динамічним періодом її трансформації стала культура модерну, в межах якої відбувається перехід від традицій до новацій, коли традиційні ціннісно-смислові конструкти наповнюються новим змістом. Вихідним положенням дослідження стало усвідомлення свята як символічної форми куль тури. Проведений аналіз джерел етнографічного та історичного характеру доводить зв’язок свята не лише з типом соціальних відносин, а й зі світоглядними установками людини, що дає підстави розглядати його крізь призму людських цінностей, потреб та інтересів. Автори аналізують нові святкові форми, формування яких зумовлене соціальними потреба ми, пов’язаними з процесами індустріалізації та урбанізації. Саме ці процеси суттєво вплину ли на трансформацію святкової культури та її конструктивного потенціалу, відбулися зміни у структурі функціонального діапазону свята (більшої значущості набувають ідеологічна, розважальна, рекреативна та видовищна функції), посилились тенденції до диференціації святкової культури (в її межах відокремились професійні (трудові) й масові (народні) свята), посилився раціональний складник в організації святкових дійств. Результати дослідження засвідчують, що святкова культура зазначеного періоду стає більш різноманітною та багатовимірною, проникає в різні сфери соціального життя лю дини, але сфера її власне культуроформувального впливу поступово звужується. Це стосу ється її ролі в структуруванні хронотопу культури та в смислопокладанні. Свято втрачає характерну для традиційної культури монополію на покладання й трансляцію сакральних смислів, передання та збереження особливо значущої для культури й суспільства інформації, заповнення та наповнення вільного часу людини, звужує сферу реалізації художньо-естетич ного потенціалу. У висновках автори зазначають, що потреба у святі є комплексною, фундаментальною й атрибутивною для людини, а тому вимагає детального вивчення й осмислення. Культура модерну є лише першою сходинкою у трансформації конструктивного потенціалу свята як символічної форми культури. Це зумовлює необхідність подальших досліджень із цієї теми. The article is devoted to understanding the functional and semantic potential of the holiday in modern culture. Festive culture has changed at all stages of historical development of mankind, but the most dynamic period of its transformation was the culture of Modernism, within which there is a transition from tradition to innovation, when traditional value-semantic constructs are filled with new meaning. The starting point of the study was the awareness of the holiday as a symbolic form of culture. The analysis of ethnographic and historical sources proves the connection of the holiday not only with the type of social relations, but also with the worldview of man, which gives grounds to consider it through the prism of human values, needs and interests. The authors analyze new holiday forms, the formation of which is due to social needs associated with the processes of industrialization and urbanization. These processes have significantly influenced the transformation of festive culture and its constructive potential, in particular, there have been changes in the structure of the functional range of the holiday (more important – ideological, entertainment, recreational and entertainment functions), intensified trends of differentiation of festive culture labor) and mass (folk) holidays), increased the rational component in the organization of festive events. The results of the study show that the festive culture of this period becomes more diverse and multidimensional, penetrates into various spheres of human social life, but the sphere of its own cultural-forming influence is gradually narrowing. This primarily concerns its role in structuring the chronotope of culture and in meaning-making. The holiday loses the monopoly characteristic of traditional culture on the imposition and translation of sacred meanings, the transfer and preservation of information particularly important for culture and society, the filling of human free time, narrows the scope of artistic and aesthetic potential. In conclusion, the authors note that the need for the holiday is complex, fundamental and attributive to man, and therefore requires detailed study and understanding. Art Nouveau culture is only the first step in the transformation of the constructive potential of the holiday as a symbolic form of culture. This necessitates further research on this topic.