Метод наукової освіти

Abstract

Актуальність проблеми. Науково-практичний метод навчання, розповсюджений у всьому світі, визначає епістемологічний напрям розвитку освіти. Указаний метод створює можливість роботи з одержуваним знанням через різну науково-дослідну практику, технологічні розробки, соціальні проекти, професійно орієнтовану пізнавальну діяльність школярів і студентів, включену в навчальний процес. Метод наукової освіти, виходячи зі створених натепер знаннєвих та інструментально-пізнавальних патернів індивіда, розгортається в дослідницьку практику. Мета дослідження полягає в аналізі змісту методу наукової освіти, який забезпечує продуктивне вирішення трансляції теоретичних знань із подальшим упровадженням у професійну діяльність і соціальну активність. Методи дослідження зумовлені колом поставлених завдань та предметом аналізу методу наукової освіти. Використано структурно-функціональний, синергетичний, інституціональний, історико-генетичний методи, а також методи філософії науки, філософії освіти, методологічні підходи сучасних науково-філософських дискурсів. Результати дослідження доводять, що особливістю методу наукового пізнання в науковій освіті є поєднання сфери чуттєвого і раціонального пізнання, що приводить до інтуїції та інсайту. Загальні характеристики методу наукової освіти полягають у принципах утворення інтегрованих структур знання, адаптації до шкільного середовища, що зумовлює утворення індивідуальності, когерентної сучасності. Реалізація методу наукової освіти буде успішною в навчально-науковому інноваційному середовищі, яке постає системою із застосування одержуваних знань і практичних навичок. Важливим результатом застосування методу є активізація знання, що передбачає переведення зі статичного стану в динамічний шляхом дії із знанням практичного й теоретичного характеру. The urgency of the problem. Scientific and practical method in education, widespread throughout the world, confirms the epistemological direction of education development. This method creates an opportunity to work with the acquired knowledge through various research practices, technological developments, social projects, professionally-oriented cognitive activity of pupils and students, included in the educational process. The method of scientific education, based on the currently created knowledge and instrumental-cognitive patterns of the individual, is deployed into research practice. The purpose of the study is to analyze the content of the method of scientific education, which provides a productive solution for the transfer of theoretical knowledge with the subsequent implementation into social and professional activities. Research methods are determined by the range of tasks and the subject of analysis of the method of scientific education. Structural-functional, synergetic, institutional, historical-genetic methods, as well as methods of philosophy of science, philosophy of education, methodological approaches of modern scientific and philosophical discourses are used. The results of the study revealed that the peculiarity of the method of scientific cognition in scientific education is the combination of the field of sensory and rational cognition, which leads to intuition and insight. The general characteristics of the method of scientific education are the principles of formation of integrated structures of knowledge, adaptation to the school environment, which determines the formation of individuality, that is coherent to here and now. The implementation of the method of scientific education will be successful in the educational and scientific innovative environment, which is a system for applying the acquired knowledge and practical skills. An important result of the application of the method is the activation of knowledge, which involves the transfer from static to dynamic state by acting with knowledge of practical and theoretical nature.