Демократизація політичних інститутів за Президента В. Зеленського: від Торонто до Вільнюса

Abstract

Демократизація політичних інститутів в Україні є одним із головних завдань пострадянського транзиту та політичної модернізації вже понад 30 років. У політичній науці продовжується пошук адекватної наукової оптики для дослідження демократизації політичних інститутів. Відмова від «лінійної моделі» демократизації обумовила увагу дослідників до екзогенних (зовнішніх) та ендогенних (внутрішніх) факторів демократизації. Натомість забезпечення модернізації та економічного розвитку є головним завданням демократизації політичних інститутів та інституційної взаємодії. Визначено відмінності в інтерпретаціях розвитку та модернізації. Фактори, які впливають на процес демократизації політичних інститутів (активізм – патерналізм, екзогенні – ендогенні фактори, новації – традиції, демодернізація – модернізація, медіатизація політики тощо). Новий імпульс демократизація політичних інститутів набула після 2019 року – переконливої перемоги В. Зеленського на президентських виборах та політичної партії «Слуга народу» на дострокових парламентських виборах. Із метою визначення впливу зовнішніх чинників на демократизацію політичних інститутів та їх інтернаціоналізацію (яка, фактично є наслідком політики влади з 2014 до 2019 років) після виборів 2019 року було досліджено топ-теми Міжнародних конференцій з питань реформ в Україні (Ukraine Reform Conference), які відбулись у Торонто (2019 рік) та Вільнюсі (2021 рік). Це підвищення ефективності урядування, децентралізація, верховенство права та боротьба з корупцією, безпека та оборона, економічний розвиток, дискусії щодо євроатлантичної інтеграції тощо. Перед Президентом В. Зеленським постає складне завдання – знайти баланс між екзогенними та ендогенними факторами у процесі демократизації політичних інститутів. Інтернаціоналізація внутрішньої політики має безумовні переваги. Серед них: запобігання авторитаризму, впровадження принципів конкуренції у економічне та політичне життя, фінансова допомога та політична підтримка з боку партнерів (передусім, США, ЄС, НАТО), підтримка євроатлантичного вибору та територіальної цілісності країни, обмеження впливу країни-агресора на території України тощо. Водночас інтернаціоналізація як екзогенний чинник має враховувати специфіку вітчизняного політичного, економічного та соціокультурного ландшафту. Democratization of political institutions in Ukraine has been one of the main tasks of post Soviet transit and political modernization for over 30 years. In political science, the search for adequate scientific options to study the democratization of political institutions continues. The rejection of the “linear model” of democratization has drawn researchers’ attention to exogenous (external) and endogenous (internal) factors of democratization. Instead, ensuring modernization and economic development is the main task of democratizing political institutions and institutional interaction. The differences in interpretations of development and modernization have been identified. The factors that influence the process of democratization of political institutions are activism and paternalism, exogenous factors and endogenous ones, innovations and traditions, demodernization and modernization, mediatization of politics, etc. The democratization of political institutions gained a new impetus after 2019 convincing victory of V. Zelensky in the presidential election and the political party “Servant of the People” in the early parliamentary elections. In order to determine the impact of external factors on the democratization of political institutions and their internationalization (which is actually a consequence of government policy from 2014 to 2019) after the 2019 elections, the top topics of the Ukraine Reform Conference that took place in Toronto (2019) and Vilnius (2021) have been studied. These topics include improving governance, decentralization, the rule of law and the fight against corruption, security and defense, economic development, discussions on the Euro-Atlantic integration, etc. President V. Zelensky faces a difficult task: to find a balance between exogenous and endogenous factors in the process of democratization of political institutions. The internationalization of domestic policy has unconditional advantages. They include the prevention of authoritarianism, the implementation of competition principles in economic and political life, financial assistance and political support from partners (primarily the USA, the EU, NATO), support for the Euro-Atlantic choice and territorial integrity, limiting the aggressor’s influence in Ukraine, etc. At the same time, internationalization, as an exogenous factor, has to take into account the specific nature of the domestic political, economic and socio-cultural landscape.