Worldview education of future foreign literature teachers: professional outlook characteristics and maturity

Abstract

The article presents the results of theoretical-experimental research of the problem of worldview education of the graduates of philological specialties with the right to teach foreign literature. 978 Master-degree students majoring in Philology took part in the study aimed at examining their professional outlook level. The following criteria and indicators of professional outlook of a foreign literature teacher (in accordance with which the level of their manifestation can be estimated as follows: 1) optimal; 2) proper; 3) primary) have been distinguished: criteria: cognitive and methodological, evaluative, reflexive and critical, orientation and prognostic, integration and activity; indicators: scientific style of thinking, social maturity, pedagogical orientation, humanistic position, creativity. The research outcomes have shown that future foreign literature teachers’ professional outlook formation at the stage of training at higher educational establishments of different types is usually carried out spontaneously and cannot be characterized as a purposeful, specially organized and systematically controlled pedagogical process. The analysis of the contemporary state of future foreign literature teachers training shows that subject competences and value orientations acquired by them in the course of university education do not meet the requirements of time, which is explained by the lack of proper theoretical-conceptual, didactic-methodical and diagnostic support of the process of their professional outlook formation. Further research work is planned to cover the development of a conceptual model of future foreign literature teachers’ professional outlook formation. Мета статті полягає в обґрунтуванні необхідності розробки концептуально-теоретичного й діагностико-методичного забезпечення процесу світоглядної підготовки майбутніх викладачів зарубіжної літератури у напряму формування в них професійного світогляду. У процесі дослідно-експериментальної роботи було уточнено критерії (пізнавально-методологічний, ціннісно-оцінний, рефлексивно-критичний, орієнтаційно-прогностичний, інтегрально-діяльнісний) та показники (науковий стиль мислення, соціальна зрілість, педагогічна спрямованість, гуманістична позиція, творча активність) професійного світогляду викладача зарубіжної літератури, згідно з якими він виявляється на трьох рівнях: оптимальному, належному та початковому. За результатами проведеного дослідження оптимальний рівень сформованості професійного світогляду було зафіксовано лише у обмеженого контингенту майбутніх викладачів зарубіжної літератури. Більшість випускників виявили професійний світогляд на початковому рівні і лише чверть студентів досягли належного рівнів. Більш ґрунтовний аналіз отриманих результатів показав, що з п’яти провідних компонентів професійного світогляду майбутніх викладачів зарубіжної літератури дуже слабко відбувається формування трьох з них – аксіологічного, мотиваційного й смислового, через що випускники факультетів романо-германської філології та іноземних мов переважно орієнтовані на викладання основної іноземної мови, ніж на викладання зарубіжної /світової літератури. Причина, з якої респонденти не виявляють високого рівня сформованості професійного світогляду викладача зарубіжної літератури вбачається у відсутності їхньої належної практичної та відповідної дидактико-методичної підготовки, що передбачає спеціалізацію (французька література, англійська література, німецька література). Усе вищезазначене доводить необхідність розробки концептуально-теоретичного й діагностико-методичного забезпечення процесу світоглядної підготовки майбутніх викладачів зарубіжної літератури у напряму формування в них професійного світогляду.