Використання різних типів коментарів у процесі вивчення «Лінгвістичного аналізу художнього тексту» інокомунікантами

Abstract

The article considers the theoretical foundations for perceiving and understanding a work of art by foreign (non-native) speakers, outlines the types of comments that are actively implemented during the processing of literary texts at philological faculties by foreign communicators within the educational environment. It is proved that when studying the Russian language at the Faculty of Philology of Ushynsky University, foreigners encounter a number of obscure facts that are not related to the boundaries of vocabulary, grammar, phonetics or stylistics, but rather to extralinguistic spheres: social, domestic or historical. Thus, the thesis regarding the inseparability of foreign language learning from acquaintance with the culture of the country the language of which is studied, its history, religion, socio-cultural traditions, features of the national worldview of the native people is generally recognised in linguodidactics. The main purpose of such training is the need to form linguistic competence and ensure communicative competence in the acts of intercultural communication through adequate perception of the interlocutor's language and understanding of original works. It is substantiated that the perception of works of art is achieved by special comments for foreign communicants. These linguistic comments are one of the main means of forming linguistic competence. У статті розглянуто теоретичні засади сприймання та розуміння художнього твору інофонами, окреслено види коментарів, які активно впроваджуються під час опрацювання художніх текстів на філологічних факультетах інокомунікантами в освітньому середовищі. Доведено, що при вивченні російської мови на філологічному факультеті Університету Ушинського інофони зустрічаються з рядом малозрозумілих фактів, що відносяться не до меж лексики, граматики, фонетики або стилістики, а, швидше, до екстралінгвістичних сфер: соціальної, побутової або історичної. А отже теза про невіддільність вивчення мови інофонами від ознайомлення з культурою країни мови, що вивчається, її історією, релігією, соціокультурними традиціями, особливостями національного світобачення народом-носієм мови є загальновизнаною у лінгводидактиці. Головною метою такого навчання є необхідність формування лінгвокраїнознавчої компетенції та забезпечення комунікативної компетенції в актах міжкультурної комунікації через адекватне сприйняття мови співрозмовника і розуміння оригінальних творів. Обґрунтовано, що забезпечення рецепції художнього твору досягається спеціальними коментарями для інокомунікантів. Ці лінгвокраїнознавчі коментарі є одним з основних засобів формування лінгвокраїнознавчої компетенції.