До проблеми фізичного супроводу осіб з інвалідністю

Abstract

Today, the activities of all national institutions, including public authorities, public associations, etc., are aimed at creating conditions in which persons with disabilities can lead an independent life and take an active part in all its aspects. Full participation of people with disabilities in society is not possible due to numerous barriers and obstacles. An «ordinary» person may not notice them, and a person with a disability has to deal with them on a daily basis. The purpose of this study was to analyze the training of accompanying persons with disabilities. Research methods: theoretical – analysis of psychological and pedagogical sources on the researched issues, generalization and systematization of data on training – attendant of persons with disabilities; empirical – polls. The sample of the study consisted of 10 volunteers who accompanied the participants of the International Art Symposium-Plein Air of Persons with Disabilities «Art without Restrictions». Volunteers in the survey noted that the vast majority do not have qualified training. Among the problems faced when accompanying people with disabilities are the following: ignorance of others about the capabilities and needs of people with disabilities; difficulty in establishing interpersonal communication; the presence of architectural barriers that prevent unimpeded movement or access to a particular object; wrong approach that does not take into account the opinion of people with disabilities in solving their problems; a state of despair or helplessness of such people, etc. According to the results of the study, the importance of introducing the standard of the profession «Companion of Persons with Disabilities» and training specialists with the same qualification is an important step towards ensuring access to public goods of all categories of citizens, including people with disabilities. At the same time, the social service of physical support is part of a system of measures that contribute to the social rehabilitation of people with disabilities. На сьогодні діяльність усіх органів державної влади (центральний орган виконавчої влади з питань праці та соціальної політики, Міністерство охорони здоров’я України та органи місцевого самоврядування) створюють найбільш сприятливі умови для осіб з інвалідністю, з метою комфортного входження в суспільство, участь у суспільних процесах та повноцінній життєдіяльності особистості. Повноцінна участь людей з інвалідністю в житті суспільства не можлива через численні бар’єри та перешкоди. «Звичайна» людина їх може не помічати, а особі з інвалідністю доводиться боротися з ними щоденно. Метою дослідження є здійснення аналізу підготовки фахівців супроводжуючий осіб з інвалідністю. Методи дослідження: теоретичні – аналіз психолого-педагогічних джерел з досліджуваної проблематики, узагальнення та систематизація даних щодо підготовки фахівців – супроводжувач осіб з інвалідністю; емпіричні – опитування. Вибірку дослідження склали 10 волонтерів, які забезпечували супровід учасників Міжнародного художнього симпозіуму-пленеру осіб з інвалідністю «Мистецтво без обмежень». Волонтери в опитувані зазначили, що переважна більшість не мають кваліфікованої підготовки. Серед проблем, з якими стикаються під час супроводження людей з інвалідністю, вказують наступні: необізнаність оточуючих щодо можливостей і потреб людини з інвалідністю; складність у налагодженні міжособистісного спілкування; наявність архітектурних бар’єрів, що унеможливлюють безперешкодне пересування або доступ до того чи іншого об’єкту; неправильний підхід, що не враховує думку людей з інвалідністю у вирішенні їхніх проблем; стан відчаю чи безпорадності таких людей тощо. За результатами дослідження встановлено важливість введення в дію стандарту професії «Супроводжувач осіб з інвалідністю» та підготовка фахівців з присвоєнням однойменної кваліфікації є суттєвим кроком на шляху щодо забезпечення доступу до суспільних благ всіх категорій громадян, в тому числі з інвалідністю. Водночас, соціальна послуга фізичного супроводу є складовою із системи заходів, які сприяють соціальній реабілітації людей з інвалідністю.