Психологічна ресурсність студентської молоді в умовах карантинних обмежень

Abstract

The worldwide coronavirus pandemic has dramatically transformed people's lives: habitual things, living and working conditions have changed. It has mostly effected the spheres of activity that were completely or partially switched to a remote format. So, it is especially important now to identify those resources that allow participants in the educational process to function effectively, namely - students, because their adhering to the self-isolation regime required an obligatory intensive constant presence in the digital information environment. Thus, the aim of the article was to identify the psychological resources of students, their individual psychological characteristics and transformations during quarantine restrictions. There was used a complex of theoretical and empirical research methods, in particular "Questionnaire of psychological resourcefulness of personality" (O. S. Shtepa) and "Test-questionnaire of facilitative potential of personality" (M. Y. Kazanzhy). Correlation analysis was conducted based on the results of measuring these psychological features in 200 students of the State Institution "South Ukrainian National Pedagogical University named after K. D. Ushynsky". A comparison of the resourcefulness of individuals before the pandemic and about a year after its beginning was made with the participation of 138 subjects. According to the results of correlation analysis, a close positive relationship between the parameters of facilitative potential and psychological resourcefulness was revealed. The comparison of psychological resources with the help of which students adapt to new conditions and carry out educational activities showed that the parameters of the actualizing component of students' facilitative potential remain virtually unchanged, and the requirement-motivational component even increases, which is associated with unrealized potential under quarantine restrictions. The severity of facilitation resources decreased significantly, indicating that knowledge, skills and abilities to influence others require constant use / training for effective detection. It is established that psychological resourcefulness has changed during the period of quarantine restrictions, such resources as self-realization in the profession, selfconfidence, success have decreased especially significantly. The study has proved that knowledge of one's own psychologi-cal resources, the ability to update and accommodate them is the first thing to pay attention to in the context of provid-ing psychological assistance to students due to the current social constraints. Increasing work on oneself was insufficient to compensate the psychological resources used by the individual in this situation, so it is necessary to develop new techniques and mechanisms for their enrichment. Пандемія коронавірусу, яка охопила весь світ, кардинальним чином трансформувала життя людей: змінилися звичні речі, умови життя та роботи. Особливо вона торкнулася сфер діяльності, які повністю або частково перейшли в дистанційний формат, тому особливо актуальним наразі є виявлення тих ресурсів, які дозволяють ефективно функціонувати учасникам навчально-виховного процесу, а саме – студентам, адже у них дотримання режиму самоізоляції потребувало обов’язкової інтенсивної постійної присутності в цифровому інформаційному середовищі. Таким чином, мета статті полягала у виявленні психологічних ресурсів студентів, їх індивідуально-психологічні особливостей та перетворень під час карантинних обмежень. Було використано комплекс теоретичних та емпіричних методів дослідження. Зокрема, «Опитувальник психологічної ресурсності особистості» (О. С. Штепа) та «Тест-опитувальник фасилятивного потенціалу особистості» (М. Й. Казанжи). Кореляційний аналіз проводився за результатами вимірювання означених психологічних особливостей у 200 студентів Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського». Порівняння ресурсності осіб до пандемії та близько року після її початку відбулося за участю 138 досліджуваних. За результатами кореляційного аналізу встановлено тісний додатній зв'язок між параметрами фасилятивного потенціалу та психологічної ресурсності. Порівняння психологічних ресурсів за рахунок яких студенти адаптуються до нових умов та здійснюють навчальну діяльність показало, що параметри актуалізаційної складової фасилятивного потенціалу студентів залишаються практично незмінними, а потребовомотиваційна складова навіть зростає, що пов’язується з нереалізованістю в умовах карантинних обмежень. Вираженість ресурсів фасилітації значно знизилася, що свідчить про те, що знання, вміння та навички впливу на іншого потребують постійного використання/тренування задля ефективності виявлення. Встановлено, що психологічна ресурсність змінилася за період карантинних обмежень, особливо значущо знизилися такі ресурси, як самореалізація у професії, упевненість у собі, успіх. Дослідження показало, що знання власних психологічних ресурсів, уміння їх оновлювати та вміщувати – те, на що слід щонайперше звернути увагу в контексті надання психологічної допомоги студентству через соціальні обмеження, що наразі діють. Зростання роботи над собою виявилося недостатнім задля компенсації психологічних ресурсів, які використовуються особистістю в цій ситуації, тому необхідна розробка нових прийомів та механізмів для їх збагачення.