Результати апробації методики «диференціальна діагностика схильності до конфліктності» (ДИДІКО)

Abstract

У статті розкривається зміст феномена «конфліктність», визначається структурна модель конфлікт- ності (схильності до конфліктності) в контексті континуально-ієрархічної структури особистості. Презен- тується розроблений комплекс психодіагностичних методик дослідження різних характеристик конфліктності: «Експрес-діагностика суб’єктивного ставлення до конфлікту» (ЕДІСС), процедура «Експрес-діагностика показників конфліктності» (ЕДІКО), психодіагностична методика «Диференціальна діагностика схильності до конфліктності» (ДИДІКО). Надаються результати апробації оригінальної методики «Диференціальна діагностика схильності до конфліктності» (самооцінний та експертний варіанти), котра діагностує показники конфліктності якісного рівня її структури. Викладено результати факторного аналізу індикаторів, що підтвердило теоретичний конструкт методики. Наведено результати перевірки означеної методики на діагностичну цінність (за вимогами психометрики), що виявило достатню ступінь її надійності та валідності. Встановлено, що презентований комплекс методик і процедур дослідження може застосовуватися не тільки у наукових, а й у практичних цілях для пошуку індивідуальної міри вираження конфліктності.В статье раскрывается содержание феномена «конфликтность», определяется структурная модель кон- фликтности (склонности к конфликтному поведению) в контексте континуально-иерархической структуры личности. Конфликтность рассматривается как свойство личности, отражающее частоту ее вступления в межличностные конфликты; степень готовности личности к развитию и завершению проблемных ситуаций социального взаимодействия путем конфликтов; свойство личности, которое детерминирует зарождение, динамику и конечный результат развития межличностного конфликта. Презентуется разработанный комплекс авторских мпсиходиагностических методик, предназначенных для изучения разных характеристик конфликтности: «Экспресс-диагностика субъективного отношения к конфликту» (ЭДИСО), процедура «Экспресс-диагностика показателей конфликтности» (ЭДИКО), психодиагностическая методика «Дифференциальная диагностика склонности к конфликтности» (ДИДИКО). Методика ДИДИКО направлена на диагностику качественных компонентов: психофизиологического, эмоционального, когнитивного, конативного (поведенческого) и контрольно- регулятивного показателей склонности личности к конфликтному поведению (к конфликтности). Представлены результаты апробации оригинальной методики «Дифференциальная диагностика склонности к конфликтности», которая исследует показатели конфликтности качественного уровня ее структуры. Изложены результаты факторного анализа индикаторов, что подтверждает теоретический конструкт методики. Приведены результаты проверки данной методики на диагностическую ценность (по требованиям психометрики), что обнаружило достаточную степень ее надежности и валидности. Установлено, что предложенный комплекс методик и процедур исследования может применяться не только в научных, но и в практических целях для поиска индивидуальной меры выраженности конфликтности.The article deals with the essence of the concept of “proneness to conflict”, as well as with the structure model of proneness to conflict in terms of the continual and hierarchical personality structure. Proneness to conflict is considered as a personal property, reflecting the frequency of getting into interpersonal conflicts; the level of person’s readiness for the developing and resolving problematic situations of social interaction by means of a conflict; personal quality, determining the outbreak, dynamics and the final result of an interpersonal conflict. The set psycho-diagnostic techniques (“Express-diagnostics of subjective attitude towards conflicts”, “Express-diagnostics of indices of conflicts” and “Differential diagnostics of proneness to conflict”) aimed at studying different conflict characteristics, developed by the authors, is presented. The technique “Differential diagnostics of proneness to conflict” is focused on the diagnostics of the following components: psycho-physiological, emotional, cognitive, conative (behavioural) as well as control and regulative indices of proneness to conflict. The results of the approbation of the above mentioned technique and the factor analysis of indicators have been presented. The given technique has been tested for diagnostic value. Its validity has been proved. Besides, it has been found that the suggested set of methods and techniques can be used not only for scientific, but also practical goals helping to find the personal level of manifestation of proneness to conflict.