Парадигма біомеханічного моніторингу стану просторової організації тіла людини: теоретичне обґрунтування й практичне застосування

Abstract

Мета дослідження – теоретично обґрунтувати сучасну парадигму біомеханічного моніторингу стану просторової організації тіла людини та перспектив її практичного впровадження в процес фізичного виховання й спорту. У роботі застосовано теоретичні методи дослідження – аналіз і синтез, порівняння, узагальнення, індукція та дедукція. Результати вивчення фундаментальних знань, об’єднаних проблематикою дослідження, дали підставу зробити висновок, що моніторинг – це багатозначний термін, «який, виходячи з логіки дослідження, наповнюється змістом залежно від контексту». Виокремлюють три риси моніторингу: по-перше, моніторинг – це процес спостереження за об’єктом, оцінювання його стану, здійснення контролю за характером подій, що відбуваються, попередження небажаних тенденцій розвитку. Моніторинг здійснюється через системи, що реалізують певні функції; по-друге, моніторинг має адресу й предметну спрямованість, тобто застосовується в конкретній сфері до певних об’єктів і процесів, а також для виконання конкретних завдань; по-третє, моніторинг являє собою процес, організований протягом тривалого часу, що дає змогу фіксувати стан об’єкта в певні моменти та оцінювати тенденції процесів, а також здійснювати прогноз їх розвитку. The Objective of the Study is to theoretically substantiate the modern paradigm of biomechanical monitoring of the state of the spatial organization of the human body and the prospects for its practical implementation in the process of physical education and sports. In this work, we used theoretical research methods – analysis and synthesis, comparison, generalization, induction and deduction. The results of the study of fundamental knowledge, united by the research problems, led to the conclusion that «Monitoring» is a polysemantic term «which, based on the logic of the research, is filled with content depending on the context». There are three features of monitoring: first of all, monitoring is the process of observing an object, assessing its condition, monitoring the nature of events that occur, preventing unwanted development trends. Monitoring is carried out through systems that implement certain functions; secondly, monitoring has an address and a specific focus, that is, it is used in a specific area in certain objects and processes, as well as for solving specific problems; thirdly, monitoring is a process organized over a long time, which allows you to record the state of the object at certain moments and assess the trends of the processes, as well as forecast the development of these trends.