The linguistic means of the english business discourse actualization

Abstract

The general characteristic trait of the discourse under investigation is the complex interaction of the linguistic means of different levels aimed at realizing the main communicative strategies and techniques of the business discourse and thus enforcing the total communicative and pragmatic effect as well as providing for the successful communication.The scope of the linguistic means of the business discourse actualization is rather wide and it includes the following components: the considerable amount of terms, words of the semantic field "economy", proper names, international and pseudo-international units; the prevalence of the notional parts of speech over the form words, nominative units over the verbal ones, non finite verbal forms (the Infinitive, the Participle I and II, the Gerund) over the finite personal ones, the Present tense forms over the Past and Future tense forms, the Passive Voice forms and over the Active Voice forms. It also should be taken into account that means of emotional and evaluative modality are widely used. The latter are represented by the lexical units with the emotional and evaluative connotations of approval, sympathy, encouragement, consent etc; the stylistically marked words, phraseological units, stylistic means of different levels (epithets, metaphors, metonymies, irony, simile, rhetorical questions, inversion and the like). Загальною характерною рисою досліджуваного дискурсу є комплексна взаємодія мовних засобів різного рівня, спрямована на реалізацію основних комунікативних стратегій і прийомів ділового дискурсу і, таким чином, забезпечення загального комунікативно-прагматичного ефекту, а також забезпечення успішного спілкування. Сфера застосування мовних засобів ділового дискурсу Актуалізація досить широка і включає такі компоненти: значну кількість термінів, слів семантичного поля «економіка», власні назви, міжнародні та псевдоміжнародні одиниці; перевага номінальних частин мови над словами форми, номінативних одиниць над дієслівними, нескінченних дієслівних форм (інфінітив, частка I та II, герундій) над кінцевими особові, форми теперішнього часу над формами минулого та майбутнього часу, пасивними формами та формами активного голосу. Слід також враховувати, що широко використовуються засоби емоційно-оцінної модальності. Останні представлені лексичними одиницями з емоційно-оцінними конотаціями схвалення, співчуття, заохочення, згода тощо; стилістично марковані слова, фразеологічні одиниці, стилістичні засоби різного рівня (епітети, метафори, метонімії, іронія, порівняння, риторичні запитання, інверсія тощо).