Правдивість казок минулого на прикладі «Легенди про щуролова з Гамельна» і казки Е. Т. А. Гофмана «Лускунчик і Мишачий король»

Abstract

Мета в цій статті - не шукати те, чого немає, а розповісти про те, до чого приходить рідкісний читач, — питання про справжність, логічність того, що відбувається в казці. звернути увагу на дві казки: страшну і похмуру міську легенду, яку описали Брати Грімм, - «Легенда про щуролова з Гамельна», і на різдвяну, добру казку Е. Т. А. Гофмана - «Лускунчик і Мишачий король». Чому саме ці твори? Можливо, справа в неоднозначному розумінні сенсу образів гризунів. Слід уважно розглянути значення цього образу в різних культурах, а також підключити описи їхнього способу життя. The purpose of this article is not to look for what is not there, but to tell about what a rare reader comes to - the question of the authenticity, the logic of what is happening in a fairy tale. pay attention to two fairy tales: the terrible and gloomy urban legend described by the Brothers Grimm - "The Legend of the Rat-hunter from Hamelin", and the Christmas, good fairy tale by E. T. A. Hoffman - "The Nutcracker and the Mouse King". Why these works? Perhaps it is an ambiguous understanding of the meaning of rodent images. The significance of this image in different cultures should be carefully considered, as well as descriptions of their way of life.