Please use this identifier to cite or link to this item: dspace.pdpu.edu.ua/jspui/handle/123456789/1093
Title: Вплив тютюнопаління на якість міжособистісного спілкування в юнацькому віці
Other Titles: Влияние табакокурения на качество межличностного общения в юношеском возрасте
Influence of tobacco smoking on the quality of interpersonal communication in young adulthood
Authors: Беспарточна, О. І.
Bespartochna, Olena
Зюман, Г. Ю.
Ziuman, Anna
Keywords: тютюнопаління
міжособистісне спілкування
юнацький вік
референтна група
емоційні бар’єри
табакокурение
межличностное общение
юношеский возраст
эмоциональные барьеры
референтная группа
tobacco smoking
interpersonal communication
adolescence
emotional barriers
referent group
Issue Date: 2016
Publisher: Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського
Citation: Беспарточна, О. І. Вплив тютюнопаління на якість міжособистісного спілкування в юнацькому віці / О. І. Беспарточна, Г. Ю. Зюман // Наука і освіта : наук.-практ. журнал. – 2016. – № 2-3. – С. 99-105.
Abstract: У статті розглянуті особливості міжособистісного спілкування курців та некурців у юнацькому віці. Досліджено інтерперсональну соціальну орієнтацію, особливості емоційних бар’єрів у міжособистісному спілкуванні, особливості поведінки курців у юнацькому віці. У результаті дослідження виявлено специфічні особливості курців, а також той факт, що юнаки та дівчата використовують тютюнопаління як засіб подолання емоційних бар’єрів у міжособистісному спілкуванні.Табакокурение тесно взаимосвязано с межличностным общением, поскольку в его процессе происходит первая проба сигареты и дальнейшее привыкание к ней. Причины, которые чаще всего побуждают к началу табакокурения в подростковом возрасте, теряют актуальность в юношеском возрасте. В тоже время для юношеского возраста межличностное общение приобретает особое значение, и поиск путей преодоления преград, связанных с ним, весьма актуален. Мы считаем, что табакокурение при этом становится способом влияния на качество межличностного общения. Цель статьи – изучить влияние табакокурения на качество межличностного общения юношей и девушек. В процессе исследования были сравнены особенности эмоциональных барьеров в межличностном общении и интерперсональная социальная ориентация курильщиков и некурильщиков, а также были определены особенности акта табакокурения, которые помогают курильщикам преодолевать сложности в межличностном общении. В результате нами было выявлено, что курильщикам в большей мере, чем некурильщикам, свойственен эмоционально дефицитный тип поведения. Они «поверхностно дружественны», держатся от других на расстоянии, боятся, что их нельзя любить, и сближение с кем-либо может открыть их отрицательные стороны. В тоже время у курильщиков во время межличностного общения возникает меньше эмоциональных барьеров. Мы считаем, что курильщики, будучи довольно эмоционально ранимыми людьми, используют курение как средство преодоления преград в межличностном общении. Сигарета при этом используется как своеобразный атрибут, курение часто представляет из себя ритуал, имеющий множество назначений, таких как заполнение пауз, получение времени для раздумий, возможность эмоционально отгородится от собеседника, получить повод для начала разговора и так далее. Кроме того, для установления продуктивных взаимоотношений имеет значение наличие совместных действий собеседников. Таким образом, являясь совместной деятельностью, табакокурение снимает напряжение, побуждает человека к эмоциональному раскрытию и расслаблению. Удачно используя такой способ облегчения межличностного общения в референтной группе, курильщики постепенно переносят данный «поведенческий костыль» на другие сферы жизни. На наш взгляд, именно с этим связана сложность борьбы с табакокурением. Добавление к этой причине наличия физиологической зависимо- сти, веры в табачные мифы, защитных и других механизмов значительно усложняют процесс преодоления табакозависимости. Tobacco smoking is closely connected with the interpersonal communication since this is a good occasion for the very first cigarette to be smoked which can become the addiction in the future. The reasons, which are a significant factor for tobacco smoking in adolescence, are less relevant in young adulthood. As interpersonal communication becomes more significant in young adulthood, the finding of ways of crossing barriers is vitally important. So, it is considered that tobacco smoking can assist in crossing these barriers and as such improves the quality of the interpersonal ommunication.The article is aimed at studying the effect of tobacco smoking on the quality of young males’ and females’ interpersonal communication. In the course of the study the authors have compared specific features of emotional barriers which can arise during the interpersonal communication and interpersonal social orientation of both smokers and non-smokers. Besides there have been revealed the special aspects of the tobacco smoking process, which help smokers to cope with interpersonal communication barriers. It has been concluded that smokers more often than non-smokers demonstrate emotionally deficient type of behaviour. They communicate in a “superficially friendly” way, holding themselves aback from others, they are afraid that they cannot be loved, and if they get close to anyone, their disadvantages can be discovered. At the same time smokers face less emotional barriers during interpersonal communication. The authors believe that smokers, being emotionally vulnerable, use smoking as a means of crossing the interpersonal communication barriers. Thus, a cigarette is used as a symbol; smoking is considered as a ritual which allows pauses to be filled, time to be gained for thinking, the building of an emotional block, an excuse for a conversation starting, etc. Moreover, a fruitful relationship to be established requires the joint actions of two interlocutors. Thus, smoking, as a joint activity, relieves stress, encourages people for emotional openness and relaxing. The successful usage of this method for the interpersonal communication facilitation in the referent group makes smokers to gradually transfer such a “behaviour criterion” to other areas of life. This is considered to be the main reason of the unsuccessful antismoking campaign. Together with the physiological dependence, faith in tobacco myths, protective and other mechanisms – all of these complicate the overcoming of the tobacco addiction.
URI: dspace.pdpu.edu.ua/jspui/handle/123456789/1093
ISSN: 2311-8486
Appears in Collections:2016

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
Беспарточна О. І., Зюман Г. Ю..pdf286.67 kBAdobe PDFView/Open


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.