Сімейна соціальна робота: реалії України

Abstract

The family social work in Ukraine is only at the stage of its developing. Deriving from the paternalistic philosophy, the demonopolisation of the market of social services places new demands on social policy aimed at implementing and regulating social work with families as a separate social structure. The purpose of the research is to characterise the institutional structure of family social work, to determine the assessment of social services and their quality on the example of a study of families raising children suffering from autism, basing on the system- and structure-centred analysis. The paper highlights the indicators of family-oriented practice, describes the market of social service providers for families, identifies the functions of individual institutions, structural entities and the specifics of their activities. It is revealed that in Ukraine there are two types of social work with families: regulated (state bodies and structural entities) and unregulated activities (individuals-entrepreneurs, public organisations, charitable foundations, volunteers), but this does not ensure its integrity, because most social service providers are not focused on the needs of families of certain social categories. The family social work in Ukraine could be divided into three types in the framework of its professionalization: a professional activity, a non-professional activity and a "mixed" (partly professional) activity. The survey provides an assessment of individual indicators of social services by the families raising children who suffer from autism (targeting family social work, access to services offered in the region, the presence of stigma, the effectiveness of social advertising of existing services, their compliance with family needs, etc.). It was discovered that most of the services offered are not in demand; they do not take into account the contextual and environmental background in which families operate either; service providers are biased towards families raising children with autism. Many families are in an information vacuum, which becomes an obstacle to expanding their rights and opportunities, the work done with them can be defined as fragmentary and chaotic; it does not take into account the role of the community in maintaining family resilience. Сімейна соціальна робота в Україні перебуває лише на етапі свого становлення. Відхід від патерналістської філософії, демонополізація ринку соціальних послуг ставить нові вимоги перед соціальною політикою щодо впровадження та регулювання соціальної роботи із сім’ями, як окремою соціальною структурою. Мета розвідки – на основі системно-структурного аналізу схарактеризувати інституційну структуру сімейної соціальної роботи, визначити оцінку соціальних послуг та їх якість на прикладі дослідження сімей, які виховують дітей з аутизмом. У статті виокремлено показники сімейно-зорієнтованої практики, схарактеризовано ринок провайдерів соціальних послуг для сімей, визначено функції окремих інститутів, структурних утворень та специфіку їхньої діяльності. Встановлено, що в Україні існує два види соціальної роботи із сім’ями: регульована (державні органи та структурні утворення) та нерегульована діяльність (фізичні особи-підприємці, громадські організації, благодійні фонди, волонтери), однак це не забезпечує її цілісність, адже більшість провайдерів соціальних послуг не зорієнтовані на потреби сімей окремих соціальних категорій. Ринок сімейної соціальної роботи в Україні в рамках своєї професіоналізації розподілений на три типи: професійна діяльність, непрофесійна діяльність та «змішана» (частково професійна) діяльність. У розвідці представлена оцінка окремих показників соціальних послуг сім’ями, які виховують дітей з аутизмом (адресність сімейної соціальної роботи, доступ до послуг, що пропонуються в регіоні, наявність стигматизації, ефективність соціальної реклами існуючих послуг, їх відповідність потребам сімей тощо). З’ясовано, що більшість послуг, що пропонується, не є затребуваними та не враховують контекстуальне та екологічне тло, в якому функціонують сім’ї, а надавачі послуг мають упереджене ставлення до сімей, які виховують дітей з аутизмом. Багато сімей перебувають в інформаційному вакуумі, що стає перешкодою для розширення їхніх прав та можливостей, роботу, що проводиться з ними, можна визначити як фрагментарну та хаотичну, вона не враховує роль громади у підтримці резілієнсу сімей.