Комплексний моніторинг функціональних можливостей студентів закладів вищої освіти

Abstract

A considerable amount of research is devoted to theoretical and practical study of the functional capabilities of students. An overwhelming number of scientists and practitioners assess the level of functionality with the help of various control exercises for physical fitness. It has been established that tests for physical fitness have certain disadvantages, especially organizational and methodological ones. Some researchers use various functional trials and functional tests, in rare cases – maximum loads at the level of functional reserves, which give the most accurate information, but they need to be used with some caution. It has been established that the existing regulatory and legal framework governing the organization of physical education in higher education institutions practically does not regulate the monitoring of the functional capabilities of students. The technological aspect of the assessment of functional capabilities is not disclosed, and monitoring methods for students with different levels of physical condition and regulatory requirements for functional capabilities are not sufficiently developed and do not meet modern requirements. In the literature available to us there are practically no comprehensive studies in higher education institutions of the functional capabilities of students, taking into account the results of physical fitness and functional tests in the educational process of physical education. In our opinion, the use of integrated monitoring of students' functional capabilities with the help of functional testing with a change in the power of physical activity over a closed cycle and a specially developed battery of tests for physical fitness makes it possible to obtain more accurate and diverse information about the level of functionality of students, as well as optimize the teaching and educational process of physical education in higher education institutions. Стаття присвячена теоретико-методологічному обґрунтуванню розробленої комплексної методики моніторингу функціональних можливостей студентів закладів вищої освіти у процесі фізичного виховання. В ході дослідження використовувались наступні теоретичні методи: вивчення й аналіз педагогічної, медикобіологічної, правової, історичної, методичної літератури, нормативної документації та ін. Відповідний теоретико-методологічний аналіз також ґрунтувався на емпіричних результатах дослідження. У педагогічному експерименті взяли участь 150 студентів закладів вищої освіти (86 дівчат та 64 хлопця), у лонгітудинальних (увесь період навчання у ЗВО) лабораторних дослідженнях – 64 юнака та 37 дівчат у віковому періоді 17–22 років. Встановлено, що тести з фізичної підготовленості мають певні недоліки, особливо організаційнометодичного характеру. Деякі дослідники використовують різноманітні функціональні проби та функціональні тестування, в поодиноких випадках – максимальні навантаження на рівні функціональних резервів, які дають найбільш точну інформацію, але їх використовувати потрібно з певною обережністю. З’ясовано, що наявна нормативно-правова база, що регламентує організацію фізичного виховання у закладах вищої освіти, практично не регулює моніторинг функціональних можливостей студентської молоді, не розкриває технологічний аспект оцінювання функціональних можливостей, а моніторингові методики для студентів з різним рівнем фізичного стану та нормативні вимоги щодо функціональних можливостей з позиції сьогодення розроблені недостатньо. У доступній науковій літературі практично відсутні комплексні дослідження функціональних можливостей студентської молоді з урахуванням результатів фізичної підготовленості та функціональних тестувань в процесі фізичного виховання. Аналіз результатів дослідження дозволяє зробити висновок, що використання комплексного моніторингу функціональних можливостей студентів за допомогою функціонального тестування зі зміною потужності фізичного навантаження за замкнутим циклом і спеціально розробленої батареї тестів з фізичної підготовленості дає можливість отримувати більш точну і різнобічну інформацію про рівень функціональних можливостей студентської молоді, а також оптимізувати навчальновиховний процес з фізичного виховання у закладах вищої освіти.