Фізична терапія осіб зрілого віку з діабетом другого типу

Abstract

Diabetes is one of the most common chronic diseases in the world. This disease has been considered as a social problem. It is getting more and more urgent. The increase in the incidence and mortality of type 2 diabetes that observed in recent years requires development of preventive measures, active use of physical therapy. Purpose is to characterize the program of physical therapy for type 2 diabetes and to evaluate its importance. The following materials and methods were used: WHOQOL-BREF questionnaire, somatometry, goniometry, pulsometry, tonometry, dynamometry, functional testing, perceived exertion. An adequate physiotherapy program for middle-aged people with type 2 diabetes that is suitable for treatment and rehabilitation process has been proposed. The program was implemented in the University Clinic of Sumy State University. The theoretical part of the paper emphasizes that the use of comprehensive approach can only help to normalize carbohydrate metabolism. During implementation of the experimental part of the study, we contributed to motivation to increase motor activity, implemented a program of physical therapy for middle-aged people with type 2 diabetes and obesity, which consisted of strength and aerobic exercises of moderate intensity and relaxation exercises. The empirical part of the work proves the program to be the effective. The analysis of the results indicates positive changes in the functional systems of the organism. Correction of physical activity of persons with type 2 diabetes and obesity leads to positive changes in the studied parameters. Individuals who participated in the physical therapy program had a tendency to a decrease in waist, hip, neck circumference, body mass index (BMI, WHR); a tendency to an increase in calf circumference. These changes have a positive effect on a person's quality of life, self-esteem for physical and especially mental health. The results of the study can be proposed for the practice of physiotherapists who work with patients with type 2 diabetes and obesity. Діабет є одним з найпоширеніших у світі хронічних захворювань. Останнім часом ця хвороба стала ви- вчатися як соціальна проблема, що стає все більш актуальною. Зростання захворюваності та смертності від діабету 2 типу, що спостерігається в останні десятиліття, вимагає активного впливу на фактори ризику, розробки профілактичних заходів, оптимізації схем лікування, активного застосування засобів фізичної тера- пії. Метою роботи було охарактеризувати програму фізичної терапії при діабеті другого типу у осіб зрілого віку з ожирінням та оцінити її ефективність. Методи дослідження: опитування (опитувальник WHOQOLBREF), соматометрія (зріст, вага, обхвати), гоніометрія, пульсометрія, тонометрія, динамометрія (сила кисті), функціональні проби (статико-силова витривалість, аеробна витривалість), інтенсивність наванта- ження (Шкала Борга). Запропонована адекватна програма фізіотерапії для осіб зрілого віку з діабетом 2 ти- пу, яка придатна для застосування в лікувально-реабілітаційному процесі. Програму впроваджено в діяльність Університетської клініки Сумського державного університету. За результатами дослідження в теоретичній частині роботи підкреслено, що застосовуючи лише комплексний підхід можна нормалізувати показники вуг- леводного обміну, підвищити толерантність до фізичних навантажень, знизити масу тіла, покращити якість життя. Під час реалізації експериментальної частини дослідження ми сприяли формуванню мотивації до збільшення рухової активності, впроваджували програму фізичної терапії для осіб зрілого віку з діабетом 2 типу з ожирінням І-ІІ ступеня, яка базується на вправах помірного навантаження силового і аеробного спря- мування та вправах на розслаблення. Емпірична частина роботи доводить ефективність програми. Аналіз результатів вказує на позитивні зміни в функціональних системах організму, а саме, зниженні маси тіла, око- лу талії, околу стегон, околу шиї, довжини плечової дуги, збільшенні околу гомілки, індексу маси тіла, індексу співвідношення околу талії до околу стегон, зростанні статико-силової витривалості м’язів живота, індексу сили м’язів кисті, покращенню рухливості шийного і грудного відділу хребта. Ці зміни позитивно впливають на якість життя людини, самооцінку фізичного і, особливо, психічного здоров’я. Результати дослідження мо- жуть бути запропоновані для широкого застосування в практичній діяльності фізіотерапевтів, які працюють з хворими на цукровий діабет 2 типу.