Інституціоналізація охорони зовнішніх кордонів Європейського Союзу

Abstract

The article reveals preconditions and peculiarities of the formation and development of the European Union institutions in the field of protection of external borders, which were formed in accordance with the change of its foreign policy and security priorities, as well as the emergence of challenges and threats to European security. Definitions of the concepts of “threat” and “institutionalization of border protection” have been proposed. It has been noted that formation of the European common market, common space of freedom, security, and justice, and abolition of internal borders required strengthening of the EU’s external borders. It has been found that the growth of real threats to border security, in particular, illegal migration, organized cross-border crime, escalation of armed conflicts in the regions of neighboring states, etc., revealed a number of shortcomings in the EU’s external border protection policy. Peculiarities of the common European policy on integrated border management have been considered. Functioning of the supranational institutional component of the system of protection of external borders of the European Union has been studied. Problems related to the development of operative cooperation with neighboring countries in the field of identification of threats to border security and counteraction of such threats have been analyzed. The role and functions of individual institutions have been revealed, in particular those of the European Border and Coast Guard Agency, which cooperates with the relevant services of EU member states, as well as with other institutions, and coordinates joint operations aimed at protecting vulnerable areas of the border and strengthening border security. Institutional mechanisms of the EU’s interaction with third countries in the field of protection of the common border – in particular the border with Moldova, as well as Ukraine – in the context of growing threats due to armed aggression of the Russian Federation in the east of the country have been characterized. It has been emphasized that implementation of the principles of integrated management of EU borders will help strengthen the security of its external borders. Розкрито передумови та особливості становлення й розвитку інституцій Європейського Союзу в сфері охорони зовнішніх кордонів, що формувалися відповідно до зміни його зовнішньополітичних і безпекових пріоритетів, а також виникнення викликів і загроз європейській безпеці. Запропоновано визначення понять «загроза» та «інституціоналізація охорони кордонів». Зазначено, що формування європейського спільного ринку, простору свободи, безпеки та правосуддя, скасування внутрішніх кордонів вимагало укріплення зовнішніх кордонів ЄС. З’ясовано, що зростання реальних загроз прикордонній безпеці, зокрема таких, як: нелегальна міграція, організована транскордонна злочинність, ескалація збройних конфліктів у регіонах суміжних держав тощо, виявило низку недоліків у політиці ЄС щодо охорони зовнішніх кордонів. Розглянуто особливості спільної європейської політики інтегрованого управління кордонами. Досліджено функціонування наднаціонального інституційного складника системи охорони зовнішніх кордонів Євросоюзу. Проаналізовано проблеми розвитку оперативного співробітництва з країнами-сусідами щодо виявлення загроз прикордонній безпеці та протидії їм. Розкрито роль і функції окремих інституцій, зокрема Європейського агентства з прикордонної та берегової охорони, яке взаємодіє з відповідними службами держав – членів ЄС, а також з іншими інституціями, координує спільні операції для захисту уразливих ділянок кордону та посилення прикордонної безпеки. Охарактеризовано інституційні механізми взаємодії ЄС з третіми країнами у сфері охорони спільного кордону, зокрема з Молдовою, а також Україною в контексті зростання загроз унаслідок збройної агресії РФ на Сході держави. Наголошено, що імплементація принципів інтегрованого управління кордонами ЄС сприятиме посиленню безпеки його зовнішніх кордонів.