http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/8531 Sat, 04 Jul 2026 03:47:17 GMT 2026-07-04T03:47:17Z http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/26002 Title: Перекладацькі стратегії у відтворенні мультимодального наративу графічного роману А. Шпіґельмана «Маус. Сповідь уцілілого» Authors: Юшак, В. М.; Ковальчук, Людмила; Киричук, Л. М. Abstract: У статті здійснено комплексний аналіз перекладацьких стратегій у графічному романі А. Шпіґельмана «Маус. Сповідь уцілілого» з урахуванням його мультимодальної природи та поліфонічної семіотики. Графічний роман розглядається як синкретичний жанр, який поєднує вербальний і візуальний коди, що зумовлює необхідність застосування міжсеміотичного підходу до перекладу. Особливу увагу приділено взаємодії тексту та зображення, ролі типографіки, шрифтових особливостей, капіталізації та композиції сторінки у процесі формування смислу. Метою дослідження є виявлення, систематизація й аналіз перекладацьких стратегій в українському перекладі твору. У межах студії визначено специфіку перекладацьких стратегій, проаналізовано лінгвістичні трансформації та встановлено вплив візуального коду на прийняття перекладацьких рішень. З’ясовано, що переклад поєднує стратегії комунікативної еквівалентності, одомашнення та очуження, які реалізуються через лексико-граматичні трансформації. Окрему увагу приділено відтворенню поліфонії наративу, іронії та мовної специфіки персонажів, зокрема через часткову стилізацію синтаксису. Обґрунтовано значення візуальних елементів як важливого семіотичного компонента перекладу, що безпосередньо впливає на вибір мовних засобів. Установлено, що переклад графічного роману є інтегрованим процесом, який поєднує міжмовні та міжсеміотичні трансформації й забезпечує адекватне відтворення культурноісторичного змісту твору в українському контексті. The article presents a comprehensive analysis of translation strategies in Art Spiegelman’s graphic novel “Maus: A Survivor’s Tale”, taking into account its multimodal nature and polyphonic semiotics. The graphic novel is viewed as a syncretic genre combining verbal and visual codes, which necessitates the application of an intersemiotic approach to translation. Particular attention is paid to the interaction between text and image, as well as to the role of typography, font features, capitalization, and page layout in the construction of meaning. The aim of the study is to identify, systematize, and analyze translation strategies in the Ukrainian translation of the novel. The research outlines the specific features of translation strategies, examines linguistic transformations, and determines the influence of the visual code on translation decisions. It is established that the translation combines strategies of communicative, functional equivalence, domestication, and foreignization, implemented through lexico-grammatical transformations. Special attention is given to the rendering of narrative polyphony, irony, and stylistic features of characters’ speech, including partial syntactic stylization. The significance of visual elements as an essential semiotic component influencing translation choices is substantiated. It is concluded that translating a graphic novel is an integrated process combining interlingual and intersemiotic transformations, ensuring the adequate representation of cultural and historical meanings in the Ukrainian context. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/26002 2026-01-01T00:00:00Z http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/26001 Title: Адаптація та її вплив на реципієнта в анімаційному дискурсі (на матеріалі анімаційного фільму «Зоотрополіс») Authors: Ясинська, Тетяна Олександрівна; Jasynska, Tetiana; Іщенко, А. О. Abstract: Статтю присвячено комплексному аналізу адаптації як домінантної перекладацької стратегії та її ролі в активізації культурологічного компонента у свідомості реципієнта. Матеріал студії – англомовний та україномовний анімаційний дискурси. Розглянуто анімаційний дискурс у його дихотомічному співвідношенні з кінематографічним дискурсом, визначено їхні спільні та диференційні ознаки. Особливу увагу зосереджено на аналізі прагматичного аспекту анімаційного дискурсу та механізмах актуалізації фонових знань і рецепції культурно маркованих смислів при контакті реципієнта з анімаційним текстом. Встановлено особливості адаптації та її компенсаторні стратегії, які допомагають відтворити національну ідентичність та стереотипізувати культурні моделі. Встановлено притаманні анімаційним фільмам загальні перекладацькі тенденції, серед яких домінує орієнтація на досягнення прагматичної еквівалентності за рахунок часткової редукції локальних лінгвокультурних особливостей. Розглянуто особливості адаптації промовистих імен у перекладі як ключовий елемент адаптації, а також встановлено втрати та нашарування нових смислів. Окремо розглянуто основні риси стилізації мовлення як засіб компенсації гри слів та каламбурів завдяки використанню кримінального жаргону. Розглянуто особливості відтворення вимови за допомогою перекладацьких стратегій і трансформацій, нашарування та редукцію як основні способи актуалізації ідеї про національний стереотип. Окремо розглянуто специфіку функціонування експресивно маркованих висловлювань та особливості їхньої адаптації. Виявлено тенденцію до емотизації як одну з провідних стратегій сучасного перекладу анімаційних фільмів. The article is devoted to comprehensive analysis of adaptation as a dominant translation strategy and its role in activating the cultural component in recipients’ consciousness. The object of the study is English and Ukrainian language animated discourse. Animated discourse is studied in its dichotomous correlation with cinematic discourse, with their common and distinctive features. Particular attention is paid to the analysis of the pragmatic aspect of animated discourse, patterns of activating background knowledge and the reception of culturally marked meanings in the process of recipient’s interaction with animated text. The study identifies the specific features of adaptation and its compensatory strategies, which contribute to the representation of national identity and stereotyping of cultural models. General translation tendencies are inherent in animated films among which the orientation toward achieving pragmatic equivalence through partial reduction of local linguocultural features. The peculiarities of adaptation of charactonyms in translation are considered as a key element of adaptation. Furthermore, the main features of speech stylization are analyzed as means of compensating for wordplay and puns through the using of criminal slang. The study also focuses 377 ISSN 2616–5317. Науковий вісник ПНПУ ім. К. Д. Ушинського. 2026. № 42 of peculiarities of rendering pronunciation by means of translation strategies and transformations, as well as the roles of addition and reduction as ways of actualizing the idea of national stereotype. The functioning of expressively marked utterances and the specific features of their adaptation are also disscused. A tendency toward emotivisation is identified as one of the leading strategies in the contemporary translation of animated films. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/26001 2026-01-01T00:00:00Z http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/26000 Title: Formation of an english-speaking professional personality of students of maritime technical specialties (lexical-semantic dimension Authors: Ворчакова, Ірина; Vorchakova, Iryna Abstract: A linguistic-didactic experimental study incorporating elements of statistical analysis in the lexical-semantic dimension was conducted. The study examined how professional maritime English vocabulary is acquired by students in technical specialties. The experiment was carried out over a three-year period while students were taking a course in English for professional purposes. This approach made it possible to track the dynamics of the formation, development, and shaping of linguistic personality. The primary research method chosen for this study was the empirical method, which included content analysis, questionnaires, observation, and methods of quantitative analysis of experimental data. The author presents a structure of the portrait of the English-speaking professional personality of a student of marine technical specialty in the lexical-semantic dimension. The linguistic personality is characterized using discursive means of expression. The lexicalsemantic analysis of the English-speaking professional personality was conducted using a lexicon composed of thematic groups of lexical units. The segmentation of the dialogue text was performed. by identifying semantic fields and marker words. The method of structural analysis of written works and oral presentations of a specific target group was applied. The basic definitions of the stated subject field of research were delineated. It is proposed to establish the concept of an “English-speaking professional personality” in academic discourse, defined as an individual who possesses a sufficient command of the English language to succeed in their professional field, has the relevant skills and knowledge, and is able to express their thoughts, conduct business negotiations, and handle documentation and professional correspondence in English. Проведено лінгводидактичне експериментальне дослідження з елементами статистичного аналізу в лексико-семантичному вимірі. З’ясовано, як формується професійна морська англомовна лексика у студентів технічних спеціальностей. Експеримент проводився протягом трьох років під час вивчення студентами курсу англійської мови за професійним спрямуванням. Такий підхід дав можливість простежити в динаміці становлення, розвиток та формування мовної особистості. Основним методом дослідження в студії обрано емпіричний метод, який включав контент-аналіз, анкетування, спостереження, методи кількісного опрацювання експериментальних даних. Подано авторську структуру портрета англомовної професійної особистості студента морської технічної спеціальності в лексико-семантичному вимірі. Мовну особистість схарактеризовано за допомогою дискурсивних засобів вираження. Лексико-семантичний аналіз англомовної професійної особистості був здійснений за допомогою лексикона, утвореного тематичними групами лексичних одиниць. Сегментацію діалогового тексту здійснено шляхом виділення семантичних полів та слів-маркерів. Застосовано метод структурного аналізу письмових робіт та усних виступів визначеної цільової групи. Розмежовано базові дефініції заявленого предметного поля дослідження. Запропоновано закріпити в науковому обігу поняття «англомовна професійна особистість», що буде конотуватися як особистість, яка володіє англійською мовою на достатньому рівні, щоби реалізуватися в своїй професійній галузі, має відповідні навички та знання, може висловлювати свої думки та вести ділові переговори, документацію та професійне листування англійською мовою. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/26000 2026-01-01T00:00:00Z http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/25999 Title: Структурно-семантична категоризація метафоричних термінів сфери інформаційної безпеки (на матеріалі англійської, польської та української мов) Authors: Тищенко, О. В.; Кучеренко, Марина Abstract: Здійснено структурно-семантичний аналіз терміносистеми інформаційного захисту, зокрема, архітектури інформаційного простору, національної та міжнародної безпеки (предметні реалії на позначення розвідницької та шпигунської діяльності, нелегальні наркотрафіки, типи пасток тощо), системного адміністрування, комп’ютерних загроз з огляду на традиційні загальномовні та концептуальні метафори різних типів, їхню взаємодію та взаємопроникнення, типологію концептуальних сфер. Виявляються онтологічні та прагматичні механізми семантичного термінотворення метафоричних термінів в англійській, українській та польській мовах, визначаються сфери їх концептуальної інтеграції, простежуються когнітивно-ономасіологічні засади термінологічної номінації (колірні, смакові, сенсорно-чуттєві, слухові, температурні тощо), встановлюються випадки таксономії, синонімії та антонімії як вузькоспеціальних, так і міжгалузевих метафоричних позначень. Аналіз продемонстрував, що доменами для метафоричних термінів можуть бути медицина, військова сфера, метали та субстанції, родинні стосунки, архітектурні метафори, концептосфера clean-dirty, life-death тощо. На окрему увагу заслуговує аналіз складних метафоричних термінів із погляду їх словотвірної та семантичної деривації та сполучуваності, їх моделювання за структурно-граматичною і семантико-мотиваційною ознаками. Матеріалом для дослідження слугували фахові словники з інформаційної та кібербезпеки в трьох мовах, а також англомовні документи, дотичні до сфери захисту цифрової інформації. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/25999 2026-01-01T00:00:00Z