http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/66 Tue, 23 Jun 2026 07:04:16 GMT 2026-06-23T07:04:16Z http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/25975 Title: Виконавсько-методична інтерпретація музичних творів як інтегративна основа фортепіанної підготовки майбутніх викладачів музичного мистецтва Authors: Білова, Наталія Костянтинівна; Bilova, Nataliia Kostyantynivna; Мамикіна, Анжеліна Іванівна; Mamykina, Anzhelina Ivanivna Abstract: Метою статті є теоретичне обґрунтування виконавсько-методичної інтерпретації як інтегративної основи фортепіанної підготовки майбутніх викладачів музичного мистецтва в умовах сучасної мистецької школи. The purpose of the article is to provide a theoretical justification for performance-methodical interpretation as an integrative basis for piano training of future teachers of musical art in the conditions of a modern art school. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/25975 2026-01-01T00:00:00Z http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/25974 Title: Загальнотипологічні аспекти перекладу економіко-правових документів в академічній сфері крізь призму професійної підготовки майбутніх перекладачів (на матеріалі китайської, англійської, німецької та української мов) Authors: Попова, Олександра Володимирівна; Popova, Oleksandra Volodymyrivna Abstract: Статтю присвячено вивченню загальнотипологічних аспектів перекладу економіко-правових документів в академічній галузі крізь призму професійної підготовки майбутніх перекладачів китайської, англійської та німецької мов. Розглянуто кореляцію розвитку мови та методичних аспектів навчання мови й перекладу в сучасному глобальному освітньому просторі. У дослідженні уточнено поняття в контексті теоретико-методологічного підходу щодо сутності синергізму в перекладознавстві та методиці викладання фахових дисциплін, а саме: «функційність теоретикометодологічного підходу», «синергізм у перекладознавстві», «синергізм у методиці навчання фахових дисциплін». Схарактеризовано структурно-компонентний склад феномена «теоретико-методологічний підхід щодо сутності синергізму в перекладознавстві та методиці викладання фахових дисциплін» (світоглядно-філософський, загальнонауковий, лінгвістично-перекладознавчий, когнітивнокомунікативний, дидактико-методичний, діяльніснопраксеологічний і оцінювально-рефлексивний компоненти). Обґрунтовано причини і логіку трансформації перекладознавчої парадигми в глобальному контексті. Наведено ілюстративні приклади документів, що регламентують економіко-правові відносини в академічній галузі в ХХІ столітті, на матеріалі китайської, англійської, німецької та української мов у спектрі професійної підготовки майбутніх перекладачів. The article is devoted to the study of general typological translation aspects related to economic and legal documents within the academic sphere through the prism of profession-oriented training targeted to future translators of Chinese, English and German. The author considers the correlation of language development and methodological fundamentals of teaching/learning languages and translation within the modern global education space. The concepts “functionality of the theoretical and methodological approach to the essence of translation synergism and methodology of teaching specialized disciplines”, “synergism in Translation Studies”, “synergism in methodology of teaching specialized disciplines” have been clarified. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/25974 2026-01-01T00:00:00Z http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/25973 Title: Творчість у контексті розвитку цивілізації Authors: Басанець, Лука Валерійович; Bassanets, Luka Valeriyovych; Маслова, Тетяна Миколаївна; Maslova, Tetiana Mykolaivna Abstract: Творчість, як факт культурного розвитку суспільства і людства в цілому, осо-бливо активно проявила себе у сфері художньої діяльності. На шляху комплексного вивчення цього феномену, дане дослідження робить спробу розглянути творчість як концептуальну ідею цивілізаційного будівництва у середовищі первісно-суспільного ладу. Даний мотив торкається важливих обставин розвитку ранніх громад людської спільноти, їх матеріально-художньої культури і перших проявів духовного буття. Друга мотиваційна складова – спроба пояснення концепції творчості у створені чис-ленних арт-об’єктів доби палеоліту і неоліту, а з тим і виникнення необхідності візу-альної фіксації людиною власних уявлень, розумінь оточуючого світу, магічно-куль-тових мотивів, що стало важливою інформацією прийдешнім епохам. Вирішення цих завдань допомагає цілісному усвідомленню природно-життєвої ролі будівничих вито-ків творчості як первинних ознак цивілізації. Creativity, as a fact of the cultural development of society and humanity as a whole, has man-ifested itself particularly actively in the field of artistic activity. On the way to a comprehensive study of this phenomenon, this study attempts to consider creativity as a conceptual idea of civilizational construction in the environment of the primitive social order. This motive touches on important circumstances of the development of early human communities, their material and artistic culture and the first manifestations of spiritual existence. The second motivational component is an attempt to explain the concept of creativity in the creation of numerous art objects of the Paleolithic and Neolithic eras, and thus the emergence of the need for visual fixation by man of his own ideas, understandings of the surrounding world, magical and cult motifs, which became important information for future eras. Solving these problems helps to comprehensively understand the natural and vital role of the building origins of creativity as the primary signs of civilization. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/25973 2026-01-01T00:00:00Z http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/25972 Title: «Живе» та медіаопосередковане музичне виконавство: порівняльний аналіз фортепіанної, вокальної та хорової інтерпретації Authors: Ашихміна, Наталія Віталіївна; Ashykhmina, Nataliia Vitaliivna; Дашковський, В. Я. Abstract: У статті досліджено трансформацію «живого» та медіаопосередкованого музич-ного виконавства на матеріалі фортепіанної, вокальної та хорової інтерпретації. Мета роботи полягає у визначенні, як змінюється музична інтерпретація в умовах медіаопосередкованого виконання, та здійсненні порівняльного аналізу фортепі-анної, вокальної й хорової інтерпретації крізь призму категорій «живого» і «медіао-посередкованого». Методологічну основу становить міждисциплінарний підхід, що поєднує мистецтвознавчий, музикознавчий, медіатеоретичний і перформативний аналіз, а також поняттєво-термінологічний, порівняльний, інтерпретаційний і меді-ааналітичний методи. Така оптика дає змогу розглядати виконавство одночасно як художню дію, технічно опосередковану подію й форму культурної присутності. У результаті доведено, що «живе» виконавство не зводиться лише до фізичної співприсутності виконавця і слухача, а має спектральний характер і може реалізо-вуватися в очно-живому, синхронно-медіаопосередкованому та асинхронно-медіа-опосередкованому форматах. Показано, що медіа в сучасному музичному просторі не є нейтральним каналом передачі, а виступають активним чинником формування акустичного образу, візуальної драматургії, ритму рецепції та соціальної організа-ції сприйняття. У фортепіанному виконавстві медіасередовище посилює значення звукової деталізації, балансу регістрів і контрольованої педалізації; у вокальному – актуалізує темброву близькість, інтимізацію вислову та специфіку мікрофонного звучання; у хоровому – найрадикальніше змінює принцип ансамблевості, оскільки латентність, передача даних і технічні обмеження ускладнюють синхронну взаємо-дію та сприяють поширенню асинхронних моделей роботи. Водночас встановлено, що цифрові формати не скасовують інтерпретацію, а переводять її в інший режим, де художній результат формується у взаємодії виконавця, технічного середовища та способу поширення звуку. Практична значущість статті полягає в можливості використання її положень у виконавській педагогіці, дистанційних репетиційних прак-тиках, концертно-медійному проєктуванні та навчальних курсах з музичного мисте-цтва. Перспективи подальших досліджень пов’язані з розробкою моделей цифрового ансамблевого виконавства, критеріїв оцінювання медіаопосередкованої інтерпрета-ції та вивченням нових гібридних форм музичної присутності в онлайн-середовищі. This article explores the transformation of «live» and media-mediated musical performance on the basis of piano, vocal, and choral interpretation. The aim of the study is to examine how musical interpretation changes under conditions of media-mediated performance and to conduct a comparative analysis of piano, vocal, and choral interpretation through the lens of the categories of “live” and media-mediated performance. The methodological framework is grounded in an interdisciplinary approach that combines art-historical, musicological, media-theoretical, and performative analysis, as well as conceptual-terminological, compar-ative, interpretive, and media-analytical methods. This perspective makes it possible to view performance simultaneously as an artistic act, a technologically mediated event, and a form of cultural presence. The study demonstrates that «live» performance cannot be reduced to the physical co-presence of performer and listener alone; rather, it has a spectral charac-ter and may be realized in in-person live, synchronous media-mediated, and asynchronous media-mediated formats. It is shown that media in the contemporary musical environment are not a neutral transmission channel, but an active factor in shaping the acoustic image, visual dramaturgy, the rhythm of reception, and the social organization of listening. In piano performance, the media environment intensifies the significance of sonic detail, registral bal-ance, and controlled pedaling; in vocal performance, it foregrounds timbral proximity, the inti-macy of expression, and the specifics of microphone-mediated sound; in choral performance, it most radically transforms the very principle of ensemble interaction, since latency, data transmission, and technical constraints complicate synchronous coordination and encourage asynchronous working models. At the same time, the article argues that digital formats do not eliminate interpretation, but rather shift it into another mode, in which the artistic outcome is formed through the interaction of the performer, the technical environment, and the mode of sound dissemination. The practical significance of the article lies in the applicability of its findings to performance pedagogy, remote rehearsal practices, concert-media design, and academic courses in musical art. Prospects for further research include the development of models of digital ensemble performance, criteria for evaluating media-mediated interpreta-tion, and the study of new hybrid forms of musical presence in online environments. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/25972 2026-01-01T00:00:00Z