http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/6425 Sat, 16 May 2026 03:44:37 GMT 2026-05-16T03:44:37Z http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/25407 Title: Трансформація ідентичності в контексті постмодерної філософії Authors: Гончаренко, К. С.; Медведь, Ю. Г. Abstract: Актуальність дослідження зумовлена тим, що в умовах цифровізації, фрагментації соціального досвіду та децентрації суб’єкта проблема ідентичності перестає бути виключно теоретичною. Вона стає важливою, як для особистого саморозуміння, так і для суспільного життя. Постмодерна філософія поставила під сумнів ідею стабільного та центрованого суб’єкта, однак залишила відкритим питання про механізми збереження безперервності ідентичності після її деконструкції. Відсутність чіткого розрізнення між стабільністю та тривалістю ідентичності у сучасних дослідженнях створює теоретичну невизначеність, що потребує спеціального філософського аналізу. Мета. Метою статті є виявлення особливостей трансформації ідентичності в межах постмодерної філософії, обґрунтування відмінності між стабільністю та тривалістю ідентичності як концептуальної моделі її сучасного осмислення. Методи дослідження. Методологічною основою дослідження є історико-філософський аналіз та концептуальне моделювання. У статті здійснено філософський аналіз трансформації ідентичності в контексті постмодерної філософії з урахуванням критики модерної концепції суб’єкта. Також уточнено зміст ключових понять і запропоновано їхнє нове співвідношення в сучасному контексті. In the context of digitalization, fragmentation of social experience, and the decentration of the subject, the problem of identity ceases to be purely theoretical and becomes significant for both personal self-understanding and social life. Postmodern philosophy has convincingly questioned the idea of a stable and centered subject; however, it has not sufficiently clarified how continuity of identity is possible after its deconstruction. The lack of a clear distinction between stability and duration of identity generates theoretical ambiguity in contemporary debates. Purpose. The purpose of the article is to analyze the transformation of identity within postmodern philosophy and to substantiate the distinction between stability and duration as a conceptual model for its contemporary understanding. Methods. The study is based on historical-philosophical and comparative analysis, as well as on the conceptual reconstruction of the notions of the subject and identity. The texts of representatives of modern and postmodern philosophy are interpreted in order to identify changes in the understanding of their theoretical status. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/25407 2026-01-01T00:00:00Z http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/25406 Title: Свідомість і штучний інтелект: межі феноменологічного досвіду Authors: Яровий, А. М.; Сільвестрова, О. Ю.; Конотопенко, О. П. Abstract: Стаття присвячена філософському аналізу співвідношення людської свідомості та штучного інтелекту крізь призму феноменологічного підходу з метою визначення меж відтворення суб’єктивного досвіду в алгоритмічних системах. Особлива увага приділяється дослідженню специфіки феноменологічного досвіду та можливостей і обмежень його моделювання у сучасних системах штучного інтелекту. Метою дослідження є аналіз співвідношення людської свідомості та штучного інтелекту з позицій феноменології та визначення меж відтворення суб’єктивного досвіду в алгоритмічних системах. Методологічну основу становлять Методологічну основу становлять феноменологічний аналіз свідомості, порівняльно-філософський підхід, концепції когнітивних наук та міждисциплінарні дослідження штучного інтелекту, що дозволяють зіставляти людський досвід із алгоритмічними моделями пізнання. The article is devoted to the philosophical analysis of the relationship between human consciousness and artificial intelligence through the prism of a phenomenological approach in order to determine the limits of reproducing subjective experience in algorithmic systems. Special attention is paid to the study of the specifics of phenomenological experience and the possibilities and limitations of its modeling in modern artificial intelligence systems. Purpose. The purpose of the study is to analyze the relationship between human consciousness and artificial intelligence from the perspective of phenomenology and to determine the limits of reproducing subjective experience in algorithmic systems. Methods. The methodological foundation is the phenomenological study of awareness, a comparative philosophical method, notions from cognitive sciences, and multidisciplinary inquiry in artificial intelligence, which enables us to contrast human experience with computational models of cognition. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/25406 2026-01-01T00:00:00Z http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/25405 Title: Цифрова трансформація і реконфігурація гуманістичних засад українського соціуму Authors: Хоменко, В. В. Abstract: Актуальність дослідження зумовлена глибокими трансформаціями українського суспільства під впливом цифровізації, що супроводжуються ризиками втрати людиноцентричних орієнтирів та редукції гуманістичних цінностей до інструментальних параметрів ефективності. В умовах зростання алгоритмічного управління та платформної влади особливої ваги набуває проблема збереження людської гідності, критичного мислення та етичної автономії особистості в цифровому середовищі. Метою статті є філософське осмислення процесів інтеграції гуманістичних цінностей в українське суспільство в умовах цифрової трансформації та обґрунтування концепції «цифрового гуманізму» як нової аксіологічної парадигми. Методологічну основу дослідження становлять соціально-філософський, аксіологічний, феноменологічний та критичний підходи, що дозволяють розкрити взаємозв’язок між технологічними змінами та трансформацією ціннісних структур. Застосовано також елементи герменевтичного аналізу для інтерпретації сучасних освітніх і соціальних практик. У результаті дослідження встановлено, що цифрова трансформація не є нейтральним процесом, а виступає чинником глибокої реконфігурації соціальної реальності, що впливає на структуру знання, форми комунікації та механізми соціалізації. Доведено, що домінування технократичної логіки призводить до загрози алгоритмічної редукції людської суб’єктності, посилення соціальної нерівності та формування нових форм контролю. Обґрунтовано необхідність впровадження концепції цифрового гуманізму, яка передбачає підпорядкування технологій цілям розвитку особистості, збереження культурної ідентичності та утвердження етичної відповідальності The relevance of the study is due to the deep transformations of Ukrainian society under the influence of digitalization, which are accompanied by the risks of losing human-centric guidelines and reducing humanistic values to instrumental parameters of efficiency. In the context of the growth of algorithmic management and platform power, the problem of preserving human dignity, critical thinking and ethical autonomy of the individual in the digital environment is of particular importance. The aim of the article is to philosophically understand the processes of integration of humanistic values into Ukrainian society in the context of digital transformation and to substantiate the concept of “digital humanism” as a new axiological paradigm. The methodological basis of the study is socio-philosophical, axiological, phenomenological and critical approaches that allow revealing the relationship between technological changes and the transformation of value structures. Elements of hermeneutic analysis are also used to interpret modern educational and social practices. As a result of the study, it was established that digital transformation is not a neutral process, but acts as a factor in a deep reconfiguration of social reality, which affects the structure of knowledge, forms of communication and mechanisms of socialization. It is proven that the dominance of technocratic logic leads to the threat of algorithmic reduction of human subjectivity, increased social inequality and the formation of new forms of control. The need to implement the concept of digital humanism is substantiated, which involves subordinating technologies to the goals of personality development, preserving cultural identity and affirming ethical responsibility. It is determined that the key role in this process is played by the education system, which should be transformed into a space for the formation of critical digital consciousness, capable of reflection, ethical choice and counteraction to algorithmic manipulations. It is proposed to consider the university as an institution for the protection of humanistic values in the digital age and a center for the formation of a responsible digital citizen. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/25405 2026-01-01T00:00:00Z http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/25400 Title: Аналітичне осмислення цифровізації як чинника становлення креативно-інноваційного потенціалу особистості Authors: Харченко, Л. М. Abstract: Стаття присвячена аналітичному осмисленню цифровізації як чинника формування креативно-інноваційного потенціалу особистості. Метою дослідження є з’ясування того, яким чином цифровізація як ключовий чинник трансформації креативно-інноваційного потенціалу особистості впливає на формування творчої самореалізації та окреслення механізмів взаємодії людини й цифрового середовища. Методологічну основу становить комплексний міждисциплінарний підхід, що дає змогу всебічно проаналізувати процес розвитку креативно-інноваційного потенціалу особистості в умовах цифровізації. Філософський аналіз дозволив уточнити, що головним суб’єктом інноваційного середовища є сама людина та її культурні надбання. Результати дослідження засвідчують, що філософсько-аналітичне осмислення сучасних форм взаємодії людини, культури та освіти в умовах цифровізації базується на розумінні людини як центрального елементу інноваційно-інформаційного суспільства. Розглянуто взаємодію цих складових як процесу взаємного перетворення особистості та світу, де світ набуває людського виміру, існує для людини та разом із нею, а людина інтегрується у світ і формується через нього. Проаналізовано вплив цифрових технологій на розвиток когнітивних, творчих та соціально-комунікативних компетенцій. Особлива увага приділена філософським і теоретичним аспектам взаємодії людини та цифрового середовища, а також механізмам, через які цифровізація сприяє становленню особистісного потенціалу для інноваційної діяльності. Акцентовано на тому, що це зумовлює необхідність розвитку креативно-інноваційного потенціалу особистості у контексті теорій складності та інноваційних підходів. Висвітлено ключові виклики та перспективи, що постають перед особистістю у цифрову епоху, а також запропоновано концептуальні підходи до оптимізації розвитку креативно-інноваційного потенціалу в умовах стрімкої технологічної трансформації. Подальші дослідження можуть бути спрямовані на аналіз конкретних способів впровадження цифрових технологій у сферу освіти, професійного зростання та творчої активності, з особливою увагою до філософсько-аналітичного підходу. The article is devoted to the analytical understanding of digitalization as a factor in the formation of the creative and innovative potential of the individual. The purpose of the study is to clarify how digitalization as a key factor in the transformation of the creative and innovative potential of the individual affects the formation of creative self-realization and outline the mechanisms of interaction between a person and the digital environment. The methodological basis is a comprehensive interdisciplinary approach, which allows for a comprehensive analysis of the process of developing the creative and innovative potential of an individual in the conditions of digitalization. Philosophical analysis made it possible to clarify that the main subject of the innovative environment is the person himself and his cultural heritage. The results of the study show that the philosophical and analytical understanding of modern forms of interaction between man, culture and education in the conditions of digitalization is based on the understanding of man as the central element of the innovative and information society. The interaction of these components is considered as a process of mutual transformation of the individual and the world, where the world acquires a human dimension, exists for man and together with him, and man is integrated into the world and is formed through it. The impact of digital technologies on the development of cognitive, creative and socio-communicative competencies is considered. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/25400 2026-01-01T00:00:00Z