http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/36 Tue, 07 Apr 2026 10:10:14 GMT 2026-04-07T10:10:14Z http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/24792 Title: Феномен нецензурної лексики як розвиток духовної кризи сучасної молоді Authors: Жиліна (Мендело), Вікторія Володимирівна; Zhylina, V. V.; Данілова, О. С. Abstract: Актуальність даної теми зумовлюється наявністю великої кількості молодих людей, які щодня вживають нецензурну лексику під час спілкування. Здебільшого це можна пов’язати з розвитком духовної кризи серед молоді, яка проявляється на особистісному, вольовому та інших рівнях виміру духовності і безпосередньо впливає як на окрему особистість, так і на суспільство в цілому. Причиною цього виступає комплекс проблем і викликів як внутрішніх, так і зовнішніх, серед яких війна, пандемія, політичні, економічні, екологічні проблеми тощо. Sat, 01 Jan 2022 00:00:00 GMT http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/24792 2022-01-01T00:00:00Z http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/24745 Title: The phenomenon of loneliness during adolescence Authors: Жиліна (Мендело), Вікторія Володимирівна; Zhylina, V. V. Abstract: The problem of loneliness is becoming particularly important in various aspects of social life in the era of globalization. The increasing formalization of interpersonal relationships can lead to feelings of abandonment, uselessness, and alienation. In addition, technological developments can reduce the amount of direct communication that people experience on average. People are beginning to spend more time alone, despite the expansion of social circles, communication through social networks, and the expansion of professional tasks. The value of direct communication is decreasing, and the use of anonymity is increasing. This can lead to a feeling of social isolation, which can be characterized by a desire to avoid prolonged social interaction. For these reasons, studying the phenomenon of loneliness is becoming increasingly important, both in its origins and in its manifestations. Проблема самотності набуває особливого значення в різних аспектах соціального життя в епоху глобалізації. Зростання формалізації міжособистісних стосунків може спричинити відчуття покинутості, непотрібності та відчуженості. Крім того, технологічний розвиток може зменшити кількість прямого спілкування, яке люди відчувають у середньому. Люди починають проводити більшу частину часу на самоті, незважаючи на розширення соціальних кіл, спілкування за допомогою соціальних мереж та розширення професійних завдань. Цінність прямого спілкування зменшується, а використання анонімності зростає. Це може призвести до відчуття соціальної ізоляції, яке можна характеризувати бажанням уникнути тривалої соціальної взаємодії. З цих причин вивчення феномену самотності стає дедалі важливішим як у його походженні, так і в його проявах. Wed, 01 Jan 2020 00:00:00 GMT http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/24745 2020-01-01T00:00:00Z http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/24743 Title: Importance of developing emotional intelligence in preventing addiction syndrome Authors: Жиліна (Мендело), Вікторія Володимирівна; Zhylina, V. V.; Zhylin, M.; Koliadenk, N.; Ihnatovych, O.; Maksymets, S. Abstract: The social and psychological significance has prompted the study of Addiction Syndrome (AS) formation. The investigation of Emotional Intelligence (EI) and emotional personality regulation is a relevant consideration in the development of chemical dependency. The study aimed to establish the importance of EI in AS based on theoretical analysis and empirical study. Subjects and Methods: The research conducted a comparative analysis of empirical data acquired through a survey of 83 individuals diagnosed with chemical dependence syndrome and 87 individuals void of chemical dependence and other health concerns that could have impacted the study outcomes. The study utilized psychodiagnostic techniques such as the questionnaire “Development of Emotional Maturity of the Personality,” Emotional Intelligence Test MSCEIT-V 2.0, methodology for diagnosing various addictions, questionnaire “Propensity to Addiction to the Use of Psychoactive Substances,” and the Freiburg Multifactorial Personality Questionnaire. Results: The significance of EI in the development and formation AS in individuals aged 18-35 years under the influence of chemical psychoactive substances was theoretically substantiated. A moderate, negative correlation was discovered between EI and chemical dependence (rxy = -0.70) indicating that high EI is associated with low chemical dependence and vice versa. This leads to a decrease in the level of EI at high rates of chemical dependence formation. Conclusion: Studies have shown that underdevelopment of EI and its components is associated with an increased propensity to develop chemical dependency syndrome. Individuals may attempt to compensate for this deficiency by consuming psychoactive substances, consuming alcohol, or taking drugs to evoke unordinary sensations. Mon, 01 Jan 2024 00:00:00 GMT http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/24743 2024-01-01T00:00:00Z http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/24742 Title: Genetic Basis of Emotional Regulation: Integrative Analysis of Behavioral and Neurobiological Data Authors: Zhylin, M.; Жиліна (Мендело), Вікторія Володимирівна; Zhylina, V. V.; Bondarevych, S.; Kokorina, Y.; Tatianchykov, A. Abstract: Emotional regulation (ER) is the process by which people change their physiology, expressions, and emotional experiences to operate in their daily lives. Deficits in emotion control may be connected to physical and mental health consequences. This review aims to identify genetic variants, understand neurobiological mechanisms, and explore behavioral phenotypes associated with ER. In our study, we included English studies from online databases such as Web of Science, Cochrane Library, Google Scholar, PubMed, and Scopus using the following keywords “genetic factors”, “genetic markers”, “Emotional regulation”, “emotional dysregulation”, “neurobiology”, and “behavior” till June 2024. The result of the search utilizing our search strategy was 2107 studies. We screened the articles relevant to our topic by screening these articles. We involved 12 studies that met the inclusion criteria of our narrative review. Our study involved 6114 individuals divided into 4511 females and 1603 males. The mean age of the included participants was 18 years. Out of all the genes studied in relation to ER, SLC6A4 was the most frequently found. The findings show that individuals homozygous for the l allele were less likely to misbehave on the task than those with two or one copy of the s allele of the 5-HTTLPR polymorphism. There are essential therapeutic implications from comprehending the genetic basis of ER. It can help with the creation of individualized interventions for people with emotional dysregulation (ED) linked to psychiatric diseases, such as depression and anxiety disorders. For example, the identification of genetic markers may aid in predicting treatment response to particular therapeutic approaches (such as medicine vs cognitive-behavioral therapy) customized to a person's genetic profile. This review is limited by the small sample size and insufficient studies identifying the genetic variants and behavioral phenotypes associated with ER. In conclusion, the current research presents empirical proof that environmental and genetic factors impact individual variances in ER. Moreover, it's significant to note that shared genetic effects play a role in the relationship between neurobiology, behavior, and ER. Mon, 01 Jan 2024 00:00:00 GMT http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/24742 2024-01-01T00:00:00Z